МЕДІАТИЗОВАНІ СОЦІАЛЬНІ ЦІННОСТІ ТА ЇХ СПРИЙНЯТТЯ БОЛГАРАМИ: ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ
Анотація
У сучасному складному та різноманітному медіасередовищі роль соціальних цінностей стає дедалі важливішою. Медіакультура епохи постмодерну є фундаментом, на якому формуються соціально-психологічні установки, ціннісні орієнтири, світогляд та естетичні смаки. Цифровізація сучасного суспільства постає двояким процесом: з одного боку, вона відкриває численні можливості для утвердження особистих і громадянських свобод, а з іншого – створює сприятливе підґрунтя для виникнення таких негативних явищ, як ксенофобія, расизм, сексизм, мова ворожнечі та нетерпимість. Основна гіпотеза дослідження полягає в тому, що певні цінності глибоко інтегровані в медіатизоване суспільство кожної окремої країни. З цією метою було проведено емпіричне дослідження за участю респондентів із Болгарії. Учасникам було запропоновано визначити соціальні цінності, які, на їхню думку, підтримують болгарські медіа. Серед запропонованих інформантам цінностей були: свобода та незалежність; моральна та громадянська відповідальність; справедливість і рівність; чесність і прозорість; емпатія та повага; освіта й навчання впродовж життя; культура і традиції; патріотизм; сімейні та громадські цінності. Крім того, респонденти мали оцінити за п’ятибальною шкалою (від 1 до 5) ступінь підтримки цих цінностей медіа в суспільстві. За всіма зазначеними позиціями інформанти обрали середню оцінку 3 («ні багато, ні мало»). На підставі отриманих відповідей можна дійти висновку, що більшість болгарських респондентів не вважають підтримку та утвердження соціальних цінностей пріоритетним завданням сучасних медіа. Це дає підстави припускати, що соціальні кризи в посттоталітарних суспільствах можуть одночасно сприйматися і як криза медіа. Водночас ця гіпотеза потребує подальшого розвитку та перевірки шляхом порівняльного аналізу медіасередовищ різних посттоталітарних країн.
Посилання
2. Fischer, Frank. Democracy & Expertise. Reorienting Policy Inquiry, Oxford University Press, 2009
3. Gerbner, George. Cultivation analysis. An overview, Mass Communication and Society, vol.1, 1998, issue 3-4, pp. 175–194
4. Hurley Susan. Imitation, Media Violence and Freedom of Speech. In: Philosophical Studies, 2004, 165–218
5. Josey Christopher S. Hate Speech and Identity. An Analysis of neo Racism and the Indexing of Identity, Discourse and Society, 2010, vol. 21, No 1, pp. 27–39
6. Lebovic Sam. Free Speech and Unfree News: The Paradox of Press Freedom in America. Cambridge, MA: Harvard University Press, 2016
7. Noelle-Neumann, E. The Spiral of Silence. A Theory of Public Opinion. Journal of Communication, 1974. 24(2), 43–51
8. Petkova Diana. Freedom of Speech and Democratic Values in the Digital Epoch: a Critical Perspective on the Post Totalitarian Media Culture, In: Participatory and Digital Democracy at the Local Level: European Discourses and Practices, ed. by Jilles Rouet and Thiery Comes, Springer, 2023, pp. 83–94
9. Van Dijk, Teun. A. Elite Discourse and Racism, Sage Publications, 2016
10. Pew Research Institute. Eastern and Western Europeans Differ on Importance of Religion, Views of Minorities and Key Social Issues, 2018 URL: https://www.pewresearch.org/religion/2018/10/29/eastern-and-western-europeans-differ-on-importance-of-religion-views-of-minorities-and-key-social-issues/

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.




