ОСНОВНІ ЕМОЦІЙНО-ОЦІННІ МОВНІ ЗАСОБИ В УРЕГУЛЮВАННІ КОНФЛІКТІВ: НА МАТЕРІАЛІ СОЦІОЛІНГВІСТИЧНОГО ОПИТУВАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ДОНЕЦЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ВАСИЛЯ СТУСА ТА ВАРШАВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ

Анотація

Статтю присвячено комплексному аналізу емоційно-оцінних мовних засобів, що застосовуються здобувачами вищої освіти для врегулювання конфліктних ситуацій у повсякденній комунікації. На матеріалі соціолінгвістичного опитування студентів Донецького національного університету імені Василя Стуса та Варшавського університету з’ясовано гендерно-вікові параметри вибірки, частотність виникнення конфліктів і провідні сфери їх прояву. Установлено, що для обох груп респондентів типовими зонами конфліктогенності є сімейне спілкування, а для українських студентів – також політичний дискурс. Проаналізовано ставлення опитаних до впливу мовних засобів на перебіг і результат конфліктної взаємодії: абсолютна більшість учасників анкетування визнає ключову роль добору слів у деескалації напруги. На основі відкритих відповідей респондентів здійснено класифікацію конфліктогасних висловлювань за трьома типами: раціональні, емоційні та раціонально-емоційні. Кількісний та якісний аналіз показав, що домінантною стратегією для обох вибірок є використання раціональних мовних конструкцій, зорієнтованих на логічне аргументування, пояснення позиції, пошук компромісу та конструктивне обговорення проблеми. Емоційні та раціонально-емоційні висловлювання виконують переважно функції підтримання емоційної рівноваги, вираження емпатії та створення сприятливого тону для подальшої взаємодії. Порівняльний аналіз українських і польських прикладів засвідчив близькість комунікативних стратегій, попри відмінності культурних та мовних контекстів. Отримані результати підтверджують, що свідомий добір емоційно-оцінних мовних засобів є невід’ємним компонентом конструктивного врегулювання конфліктів і відображає сформованість комунікативної компетентності молоді у міжособистісній сфері. Дослідження відкриває перспективи подальшого вивчення культурно зумовлених моделей конфліктного дискурсу та ефективності різних стратегій мовленнєвої поведінки.