МУЗИЧНА ТЕРМІНОЛОГІЯ В КОРЕЙСЬКІЙ ТА УКРАЇНСЬКІЙ МОВАХ: ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНИЙ І ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ (НА МАТЕРІАЛІ НАЗВ ТРАДИЦІЙНИХ МУЗИЧНИХ ІНСТРУМЕНТІВ)
Анотація
У статті розглянуто лексико-семантичні й етимологічні особливості назв традиційних музичних інструментів у корейській та українській мовах. З’ясовано, як культурні та історичні чинники впливають на формування термінології в обох мовах та які закономірності простежуються у способах творення назв інструментів. Значну увагу приділено впливу міжмовних контактів, зокрема запозичень із китайської, італійської, тюркських мов, що відображається у структурі та семантиці термінів. Проаналізовано звуконаслідувальні елементи (ономатопею) та описові маркери, які уточнюють призначення й властивості інструментів, як-от корейські терміни 장구 (джанггу), 단 소 (дансо), 비파 (біпа) та українські «зозуля», «ріг». Виявлено відмінності у формуванні музичної термінології: у корейській мові частина назв пов’язана з історичними державними утвореннями (наприклад, 가 야 고 (каяго)), тоді як в українській мові подібні зв’язки трапляються рідше. Це засвідчує, що, попри спільні закономірності, кожна мова відображає власні культурні й історичні особливості. Практичний аналіз дав змогу визначити основні способи творення термінів та їх семантичне навантаження, що може бути використано у перекладі, викладанні музики та створенні навчальних матеріалів. Результати дослідження підтверджують важливість порівняльного підходу для розуміння музичної термінології та її культурного контексту. Перспективи подальших досліджень охоплюють аналіз сучасної музичної лексики (зокрема, термінів K-Pop), вивчення впливу перекладу та міжмовних контактів на розвиток музичних терміносистем. Окрім того, систематизація та створення порівняльних баз даних назв інструментів допоможуть розширити можливості практичного використання таких матеріалів у навчанні, перекладі та міжкультурній комунікації. Отримані результати сприяють глибшому розумінню взаємозв’язку мови, культури та музики й демонструють, як традиційні музичні інструменти відображають національні та історичні особливості кожного народу, формуючи водночас спільні закономірності у способах творення музичних термінів.
Посилання
2. Булик-Верхола С. Лексико-семантичні процеси в українській музичній термінології. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології». 2013. № 765. С. 78–81.
3. Денькович В. Репрезентації та символізм народних музичних інструментів у сучасній українській національній культурі. Українські культурологічні студії. 2023. № 12. Т. 1. С. 84–87. https://doi.org/10.17721/UCS.2023.1(12).18
4. Lee D. Hornbostel-Sachs Classification of Musical Instruments. Knowledge Organization. 2020. Vol. 47. № 1. P. 72–91. DOI: https://doi.org/10.5771/0943-7444-2020-1-72
5. Chun I.P. Musical Instruments of Korea. 1st ed. Seoul : Asian Culture, 2025. ISBN 979-11-92666-23-5.
6. Українська народна музична творчість : навчальний посібник / упоряд. Л.С. Соколова. Харків : Друкарня МАДРИД, 2019. 126 с. ISBN 978-617-7683-95-6.
7. Everything Korea. A Guide to Korean Traditional Music: Instruments and Genres. URL: https://everythingkorea.blog/2025/03/20/a-guide-to-korean-traditional-music-instruments-and-genres/ (дата звернення: 19.11.2025).
8. Сідлецька Т.І. Шляхи виникнення та розвитку кобзи і бандури в Україні. Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету. 2010. Вип. 16. Т. 1. 219 с.

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.




