ПЕРЕДАЧА УКРАЇНСЬКОМОВНИХ ДІАЛОГІВ В АНІМАЦІЙНОМУ ФІЛЬМІ «ТАЧКИ»: СТИЛІСТИЧНІ, ПРАГМАТИЧНІ ТА КУЛЬТУРНІ АСПЕКТИ

Анотація

У статті проаналізовано особливості відтворення україномовних діалогів в анімаційній трилогії «Тачки» виробництва Pixar Animation Studios. Дослідження зосереджене на стилістичних, прагматичних і культурних аспектах українського дубляжу фільмів «Тачки» (2006), «Тачки 2» (2011) та «Тачки 3» (2017) у зіставленні з оригінальними англомовними репліками. У роботі розглянуто, яким чином перекладачі та фахівці з дублювання передають гумор, ідіоматичні звороти, емоційне забарвлення, індивідуальні мовні характеристики персонажів та елементи з культурною маркованістю. Окремо акцентовано увагу на перекладацьких підходах, характерних для дитячого аудіовізуального контенту, де важливо узгодити природність і зрозумілість мовлення з точністю та відповідністю авторському задуму. Проведений аналіз демонструє, що український дубляж переважно зберігає комунікативну спрямованість оригінальних реплік завдяки використанню таких перекладацьких трансформацій, як модуляція, адаптація, культурна заміна, експлікація та часткова доместикація. Ідіолекти персонажів, зокрема простонародна манера мовлення Сирника, стримано-офіційний тон Дока Гадсона та жвавий розмовний стиль Блискавки МакКвіна, творчо інтерпретуються відповідно до норм української мови, але зі збереженням упізнаваних рис. Гумор, що ґрунтується на грі слів, культурних алюзіях чи інтертекстуальних відсилках, часто зазнає адаптації, аби залишатися зрозумілим і дотепним для українських глядачів. Отримані результати свідчать, що український дубляж посилює емоційний вплив стрічок і забезпечує високу залученість аудиторії, водночас зберігаючи стильову індивідуальність оригіналу. У роботі підкреслено значущість культурної чутливості, жанрових особливостей та принципу функціональної еквівалентності в аудіовізуальному перекладі, а також окреслено перспективи подальших досліджень гумору й діалектних форм у мультимедійному контенті.