ЕКОЛІНГВІСТИЧНІ ДЕТЕРМІНАНТИ ОБРАЗУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Ключові слова: еколінгвістика, образ мови, мовна поведінка, мовна ідентичність, мовна політика, екологія мови, мовна адаптація

Анотація

У статті проаналізовано чинники, які формують уявлення про українську мову в масовій свідомості, зокрема з урахуванням еколінгвістичного підходу. Досліджено мову як складник комунікативного середовища, що зазнало тривалого колоніального тиску, політичних трансформацій і сучасних інформаційних викликів. Обґрунтовано, що нерівномірне функціонування мови в різних сферах і середовищах – приватному, професійному, територіальному – зумовлює неоднозначне ставлення до неї, ускладнює її сприйняття як універсального засобу міжособистісної ідентифікації. Методологічну основу дослідження становить анкетування, у якому взяли участь 1536 респондентів віком від 15 до 80 років. Вибірка охоплює українськомовних, російськомовних, двомовних та осіб із досвідом мовного переходу. У ході аналізу виявлено бар’єри, що ускладнюють або гальмують зміну мовної поведінки, а також типові мотиви збереження або відмови від української мови в побутовому та публічному вжитку. Особливу увагу приділено співвідношенню афективних, когнітивних і поведінкових складників мовного ставлення. Наукова розвідка в межах еколінгвістичного підходу унаочнює, що зміна мовної ситуації потребує не лише політичних рішень, а й екологізації мовного середовища – створення таких умов, за яких українська мова буде підтримана інституційно, психологічно й культурно. Окреслено напрями подальших досліджень, що пов’язані з поглибленим аналізом динаміки мовної ідентичності, дискурсивної взаємодії та міжгенераційного впливу на мовну поведінку.

Посилання

1. Crystal D. Language and the Internet. Cambridge : Cambridge University Press, 2001. 272 p.

2. Bright W. Language attitudes. International Encyclopedia of Linguistics. New York : Oxford University Press, 1992. Vol. 2. P. 384–386.

3. Reagan Т. Language, Power and Ideology: A Sociolinguistic Approach. Language Problems and Language Planning. 2004. № 28(2). P. 123–140.

4. Nordby L. Attitudes to sign languages in deaf education. Sign Language Studies. 1999. № 4. P. 45–61.

5. Кумар К. К. Мова і кар’єра в транснаціональних корпораціях. Journal of Multilingual and Multicultural Development. 2007. № 28(2). P. 78–90.

6. Crystal D. The Cambridge Encyclopedia of the English Language. Cambridge : Cambridge University Press, 1995. 489 p.

7. Phillipson R. Linguistic Imperialism. Oxford : Oxford University Press, 1992. 364 p.

8. Брицин В. М., Тараненко О. О. Українська мова: стан і перспективи. Мовознавство. 2003. № 2–3. С. 3–17.

9. Шумарова Н. О. Мовна свідомість українців. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія Філологія. 2016. № 75. С. 111–118.

10. Масенко Л. Мовна ситуація в Україні: між конфліктом і толерантністю. Наукові записки НаУКМА. Філологія. 2011. Т. 118. С. 112–120.

11. Біланюк Л. Контакти мов і культур в Україні: між престижем та ідентичністю. Критика. 2005. № 9. С. 25–29.

12. Масенко Л. Мова і політика. Київ : К.І.С., 2010. 176 с.

13. Бестельс-Дільгер Ю. Мовна політика в Україні: виклики й парадокси. Studia Slavica. 2018. № 4. С. 88–102.

14. Lambert W. E. Attitudes and motivation in second-language learning. Rowley, Mass. : Newbury House Publishers, 1972. 225 p.
Опубліковано
2025-09-30