ЛЕКСИКО-СТИЛІСТИЧНІ АСПЕКТИ ПЕРЕКЛАДУ БЕЗЕКВІВАЛЕНТНОЇ ЛЕКСИКИ У ЦИКЛІ ПЕЙО ЯВОРОВА «ХАЙДУШКИ ПЕСНИ» УКРАЇНСЬКОЮ
Анотація
Метою дослідження є вивчення основних стратегій та прийомів відтворення безеквівалентної лексики у поетичному перекладі, а також аналіз ефективності вибраних перекладацьких рішень з позиції забезпечення їхньої стилістичної та функціональної адекватності. Предметом є стратегії та способи відтворення безеквівалентної лексики у перекладі циклу «Хайдушки песни» болгарського поета Пейо Яворова українською мовою. Матеріалом дослідження слугує український переклад циклу «Хайдушки песни» (1903), здійснений Дмитром Білоусом. Результати дослідження показали, що Дмитро Білоус у своєму перекладі застосовує гнучкий, комбінований підхід, поєднуючи дві ключові перекладацькі стратегії. Домінуючою є стратегія доместикації (одомашнення), мета якої полягає у максимальному наближенні іншомовного тексту до культурного та мовного середовища цільової аудиторії, забезпечуючи його глибоке та органічне сприйняття. У межах цієї стратегії активно використовуються наближений, адаптивний та трансформаційний способи перекладу, що дозволяє створювати текст, який органічно вписується в українську фольклорну та поетичну традицію, збагачуючи його звичними образами та емоційним забарвленням. Водночас перекладач також звертається до стратегії форенізації (відчуження), мета якої – збереження автентичності та інакшості оригіналу, а також розширення культурного кругозору читача. Це реалізується через транскрипцію та транслітерацію ономастичної лексики (антропонімів, топонімів) та окремих реалій. Таким чином, вдале поєднання доместикації та форенізації дозволило Дмитру Білоусу не лише адекватно передати денотативний та конотативний зміст безеквівалентної лексики, а й зберегти багаторівневу художню виразність та національно-культурний колорит оригіналу, успішно інтегрувавши його у простір українського словесного мистецтва. Це підтверджує, що для успішного відтворення безеквівалентних одиниць, особливо в поезії, необхідний гнучкий підхід, що враховує як лінгвістичні, так і культурні нюанси обох мов.
Посилання
2. Гаргаєва О. В. Проблема класифікації безеквівалентної лексики у сучасному мовознавстві. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Філологічна». 2015. Вип. 53. С. 52–54.
3. Гнатюк В. М. Вибрані статті про народну творчість. Київ : Наук. Думка, 1966. 247 с.
4. Данилюк Н.О. Постійні епітети в мові української народної пісні. Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. Філологічні науки. Мовознавство. 2011. № 1. С. 39–46.
5. Етимологічний словник української мови: у 7 т. / ред. кол.: О. О. Мельничук, І. К. Білодід, В. Т. Коломієць, О. Б. Ткаченко. Київ : Наукова думка, 1982. Т. 1: А – Г. 631 с.
6. Ємець Н. О. До питання перекладу поетичних текстів: бути чи не бути? Закарпатські філологічні студії. 2021. Випуск 19. Том. 2. С. 95–99.
7. Жайворонок В. Знаки української культури : словник-довідник. Київ : Довіра, 2006. 703 с.
8. Коваль Я. Прикладки-етноніми в українському фольклорі. Рідне слово в етнокультурному вимірі. 2015. С. 81–88.
9. Ковбанюк М., Кіселюк Н. Стратегії доместикації та форенізації на матеріалі роману-перекладу Софії Яблонської “Mon France en Ukraine: Souvenirs sur Mon Pere”. Folium. 2024. № 5. С. 47–53.
10. Кръстева Н. Образът на гората в песните на Северозападна България. Хубава си, моя горо. От спомен за вековните гори и свещените дървета до модерния интериорен дизайн : сб. материали от Двадесета юбилейна краеведска конференция „Миналото на родния край – послание към бъдещето“, Враца, 22 ноември 2023 г. Враца, 2024 г. С. 124–136.
11. Левчук О. Мовний образ коня та його атрибутивні характеристики в українському пісенному фольклорі. Вісник ЛНУ. Серія філологічна. 2012. № 57. С. 136–146.
12. Лісна М. І. Безеквівалентність як об’єкт теорії перекладу та двомовної лексикографії. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія : Філологія. 2014. Випуск 71. C. 59–63.
13. Маринов Д. Избрани произведения в два тома. София : Наука и изкуство, 1981. Т. 1. Народна вяра и религиозни народни обичаи. 815 с.
14. Новак О. М. Аксионим ЛЕПОТА в сербской лингвокультуре. Мова : наук.-теор. часопис з мовознавства. 2016. № 26. С. 47–51.
15. Новак О. М., Ракул Ю. І. Прийоми та засоби перекладу національно маркованої лексики в художньому тексті (на матеріалі сербської та української мов). Мова : наук.-теор. часопис з мовознавства 2023. № 38. С. 9–12.
16. Речник на българския език (онлайн). А – системност. URL: https://ibl.bas.bg/rbe/
17. Речник на съвременния български книжовен език (онлайн). Сит – яшност. URL: https://ibl.bas.bg/rbe/
18. Рунова С. Фольклорно-міфологічний образ змія в українській книжковій графіці другої половини ХХ – початку ХХІ ст. Українська академія мистецтва. 2015. Вип. 24. С. 202–211.
19. Словник української мови. URL: https://sum.in.ua/s
20. Тупиця О. Ю. Безеквівалентна лексика: проблеми визначення. Рідне слово в етнокультурному вимірі : матеріали ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. / упор. М. Федурко та ін. Дорогобич : Посвіт, 2011. С. 251–259.
21. Чередниченко О. І. Про мову і переклад. Київ : Либідь, 2007. 248 с.
22. Яворов П. Твори / укладач Л. В. Маслова. Одеса : Маяк, 1997. 52 с.
23. Яворов. П. Хайдушки песни. URL: https://chitanka.info/text/7076-hajdushki-pesni.