ҐЕНДЕРНІ КОНФІГУРАЦІЇ В РОМАНІ ДЛЯ ДІТЕЙ ЕРІХА КЕСТНЕРА «ЕМІЛЬ ТА ДЕТЕКТИВИ»: ФЕМІННІСТЬ ТА МАСКУЛІННІСТЬ У ХУДОЖНІЙ РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ

Анотація

У статті досліджено художню репрезентацію маскулінності та фемінності як форм ґендерної ідентичності у романі для дітей Еріха Кестнера «Еміль та детективи» крізь призму літературознавчого аналізу. Актуальність теми зумовлена зростаючим інтересом сучасного гуманітарного знання до ґендерної проблематики, а також недостатньою кількістю досліджень, присвячених вивченню ґендерної рівності у німецькій дитячій літературі першої половини ХХ століття. Теоретичне підґрунтя роботи становлять сучасні ґендерні студії, які трактують маскулінність і фемінність не як біологічно зумовлені ознаки, а як соціально сконструйовані ролі, що змінюються залежно від історичного й культурного контексту. У центрі дослідження – образна система твору, наративні стратегії та типологія персонажів, зокрема аналізуються риси маскулінності й фемінності, втілені в образах як дітей, так і дорослих. Особлива увага приділяється фігурі пані Тішбайн – матері головного героя, яка постає прикладом сильної, працелюбної та емоційно зрілої жінки. Образ матері репрезентує фемінність у поєднанні з елементами маскулінності, демонструючи цілісність, відповідальність і здатність до самостійного життєзабезпечення. Стаття доводить, що роман для дітей «Еміль та детективи» не лише виконує розважальну функцію, а і слугує важливим джерелом для осмислення соціальних ролей чоловіків і жінок у суспільстві міжвоєнної доби. Аналіз підтверджує, що дитяча література відіграє значну роль у формуванні уявлень про ґендер і може бути простором для трансформації стереотипних моделей поведінки.