ІНТЕРТЕКСТУАЛЬНА ВЗАЄМОДІЯ «ТЕКСТ У ТЕКСТІ» У ІСТОРИЧНОМУ РОМАНІ «МАЛЬВИ» РОМАНА ІВАНИЧУКА
Анотація
Стаття присвячена вивченню інтертекстуального феномена «текст у тексті», визначенню форми інтертекстуальності та аналізу специфічного поєднання автором двох текстів різних жанрів в одному творі авторського роману. Метою дослідження є аналіз інтертекстуальної взаємодії «текст у тексті» у межах одного текстового простору українського історичного роману «Мальви» Романа Іваничука в лінгвістичному аспекті. Для досягнення поставленої мети вирішено такі завдання: 1) проаналізовано специфіку введення допоміжних творів до основного тексту; 2) визначено форми взаємопов’язаних текстів інтертекстуального вияву «текст у тексті». У статті зосереджено увагу автора на інтертекстуальності як текстовій категорії, яка є текстотвірною для художнього тексту. В умовах породження і сприйняття твору відбувається інтертекстуальне підключення до попередніх і наступних у часі текстів як на рівні авторської інтенції, так і на рівні читацького сприйняття та декодування історичного роману. Визначено, що мовними засобами вираження цитат є: графічні маркери – оформлення в лапках та нетекстовий маркер – абзацний відступ; лексичні – слова і словосполучення, які допомагають увести інтертекст у авторський твір, синтаксичні – конструкції прямої та непрямої мови. У статті обґрунтовано, що в результаті інтертекстуальної взаємодії «текст у тексті» ми виявляємо в історичному романі «Мальви» Романа Іваничука: легенди, перекази, казки, фольклорні твори, листи, ліричні твори, народну поезію, статті законів тощо. Слід зазначити й такі канцелярські документи, як грамота, фетва, указ, закон, ярлик. Автор подає їх чимало у тексті роману, зазначає назву та передає правдиво й дослівно їхній зміст, оскільки першому авторському роману «Мальви» характерний стиль конкретно-реалістичного письма. Це підтверджується й тим, що автор до написання твору ретельно готувався і збирав матеріал, вивчав історичні документи, досконало пізнав епоху, про яку збирався писати. Наведення уривків або їх дослівне відтворення увиразнює історичне тло, сприяє поглибленню сприйняття історичної основи характеру роману.
Посилання
2. Городиловська Г.П. Художня проза Романа Іваничука з погляду стильової характеристики. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Том 1. Вип. 15. 2015. С. 22–25.
3. Іваничук Р.І. Мальви. Роман. Харків : Фоліо. 2018. С. 234.
4. Бурченя В.В. Категорія історизму та стильові пошуки в прозі Романа Іваничука : автореф. дис. ... канд. філол. наук. Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, Одеса. 2010.
5. Назаренко О.М. Національно-прецедентні феномени українського когнітивного простору в дискурсі мас-медіа. Мовознавчий вісник. 2010. Вип. 10. С. 176–179. DOI https://doi.org/10.30525/978-9934-26-283-8-20.
6. Сікорська В.Ю., Назаренко О.М., Мельник С.М. Структурні трансформації прецедентних заголовків у публіцистичному дискурсі. New horizons of philological science : Collective monograph. Riga, Latvia : Baltija Publishing, 2021. С. 417–435.
7. Głowinski M.O. О іntertekstualności. Pamiętnik Literacki. № 4 (77), 1986. р. 75–100.