МІФОСВІТ ПОЕМИ «РОГНІДА» ГАЛИНИ МОГИЛЬНИЦЬКОЇ

Анотація

У статті звертається увага на те, що життєвий шлях Галини Могильницької пов’язаний з Одесою, її творчість представляє літературний процес Півдня України, проте доробок письменниці не досліджений. Коротко означено історію видань поеми «Рогніда». Мета розвідки – проаналізувати в поемі «Рогніда» прояви міфологій різних народів, які допомагають творити історичну епоху та працюють на моделювання персонажів. Відстежено й прокоментовано уривки поеми, у яких згадуються імена богів (Перун, Хорс, Мокоша, Лада, Дажбог), міфічні істоти (діва Обида, божества роздору й біди Цур і Пек), напівдухи (нявки, лісовик, русалка) давньослов’янських вірувань. Такі представники міфічного світу сприяють відтворенню проблеми стосунків Рогніди й Володимира, змін у світогляді очільника Давньоруської держави, реформи 988 року у віросповіданні суспільства. Із залученням міфологічних елементів у творі Г. Могильницької відчитується обряд жертвоприношення, прогнозування ворожнечі між нащадками князя Володимира, образи природи, картини побуту. Біблійна міфологія в поемі оприявлюється завдяки мовним формам «Не убий» і «Не осуди», що апелюють до десяти заповідей у міфі про Мойсея; завдяки жіночим іменам Єви й Магдалини, які відсилають до оповідей про їхні міфічні історії; завдяки топоніму «рай» із його семантичним навантаженням. Германо-скандинавська міфологія представлена ім’ям найголовнішого бога Одина, яке в поемі вказує на відмінність у світоглядах варягів і слов’ян. На давньогрецьку міфологію вказують міфоніми Ніоба, Латона, Ікар. Історії цих героїв міфів постають застереженням для головної героїні «Рогніди» й демонструють визначальні риси її характеру.