ОСОБЛИВОСТІ ХУДОЖНЬОЇ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ АНТИСТРЕСОВИХ ФУНКЦІЙ ЇЖІ ПІД ЧАС ВІЙНИ В ПОВІСТІ Г. БЕЛЛЯ «ПОЇЗД ТОЧНО ЗА РОЗКЛАДОМ»
Анотація
У статті досліджено процеси заїдання солдатами страху смерті на фронті під час Другої світової війни в повісті німецького письменника Генріха Белля «Поїзд точно за розкладом». Авторка шляхом аналітичного осмислення повісті з’ясувала антистресові функції їжі на війні, визначила специфіку художньої інтерпретації процесів заїдання страху смерті військовими під час відправки на фронт. Виявлено, що заїдання страху смерті – це був єдиний спосіб регуляції емоцій військових під час війни, а особливо під час поїздки на фронт. Німецькі солдати не мали навичок для свідомого проживання стресу, а тому вдавалися до споживання їжі й випивки алкоголю. З’ясовано, що неемоційне харчування – це неспецифічна реакція на очікування неминучої смерті, яку дуже майстерно художньо презентував Генріх Белль. Автор зосередив увагу на емоційних станах персонажів твору, яких відправляють на фронт, а отже, на неминучу й очевидну смерть. Дорога на фронт – це дорога на смерть, а стан пригніченості, безпорадності дуже добре нейтралізувала їжа. Роздуми про смерть у головного персонажа повісті Андреаса припинялися лише тоді, коли він починав їсти. Він згадував, що на фронті їжа також була єдиною втіхою та розвагою солдат. Саме так було, коли вони декілька днів сиділи в окопах біля озера Сиваш. Письменник дуже добре презентував стан стресу, пригніченості головного персонажа, а з допомогою прийому повтору лексеми «смерть» він загострив психоемоційний стан Андреаса, який постійно думав про місце своєї смерті, адже ніяк не хотів померти так далеко від батьківщини. Їжа та й сам процес її споживання відволікли головного персонажа від нав’язливих думок про смерть, місце смерті. Тож їжа виконала під час трапези в ресторані антистресову функцію, адже її учасники відчули певне, хай і короткочасне емоційне заспокоєння. Помічено, що письменник постійно акцентував увагу на шляхах і способах подолання стресу вояками, а одним із таких шляхів був процес постійного поглинання їжі. Усі солдати, які їхали на фронт, намагалися якомога смачніше наїстися в дорозі, адже вони усвідомлювали, що це може бути їхня остання трапеза.
Посилання
2. Вайло К. Філософсько-антропологічні проблеми у антивоєнних творах Генріха Белля. Наукова бібліотека. 2018. URL: http://eprints.cdu.edu.ua/1383/1/138-135-143.pdf.
3. Власюк А. Людина, яка знала, коли і де вмре: Генріх Белль. 2018. URL: https://uamodna.com/articles/lyudynayaka-znala-koly-i-de-vmre-genrih-bellj-potyag-tochno-za-rozkladom.
4. Ковпік С. Феномен їжі в умовах війни (за романом Дж. Раян «Кухонний фронт). Acta Academiae Beregsasiensis, Philologica. 2025. Том 4. № 1. С. 141–151.
5. Солодка Л. «Поїзд точно за розкладом» Г. Белля та «Чорне сонце» В. Шкляра: воєнна семантика крізь призму порівняльного аналізу. Актуальні питання гуманітарних наук. 2022. Вип. 56. Том 3. С. 110–116.