ОСОБЛИВОСТІ ФАХОВОЇ МОВЛЕННЄВОЇ ВЗАЄМОДІЇ З ІНОЗЕМНИМИ СТУДЕНТАМИ В МУЗИЧНОМУ ЗВО

Ключові слова: усна фахова комунікація, вокально-педагогічне мовлення, ілокутивна сила, перлокутивний ефект, професіоналізми

Анотація

Стаття присвячена актуальним лінгводидактичним підходам, що відповідають на виклики надзвичайних умов, ґрунтуються на розвинених досягненнях комунікативної лінгвістики, ураховують специфіку ЗВО й орієнтуються на фахові потреби студентів залежно від кваліфікаційного рівня отримуваної ними освіти. Увагу зосереджено на значенні теорії мовленнєвих актів і її впливі на розвиток сучасної гуманітаристики, зокрема лінгводидактики. За методологічну основу лінгводидактичного дискурсу прийнято трактування мовленнєвого акту як руху інтенцій мовця в комунікації. Об’єктом дослідження є реальні фахові ситуації вокально-педагогічної комунікації в музичному ЗВО. Означено об’єктивні відмінності фахової та лінгводидактичної взаємодії з іноземними студентами. Обумовлено доцільність деталізованої класифікації вокально-педагогічних мовленнєвих актів. Простежено рух провідних комунікативних інтенцій педагога та їх реалізацію через мовленнєві акти. Визначено типологію висловлень вокального педагога за частотністю вживання у фаховому мовленні. Вивчено мовні засоби досягнення ілокутивної сили вокально-педагогічного висловлення в процесі індивідуального вокального уроку й відповідність аудитивних актів і фахових психофізичних реагувань іноземного студента до мовленнєвих інтенцій педагога. Підкреслено значення лінгводидактичних матеріалів професійного спрямування за умов дистанційного навчання для досягнення перлокутивного ефекту вокально-педагогічних висловлень. З’ясовано функційне значення вокальних термінів і професіоналізмів у ситуаціях фахової взаємодії й у мовній підготовці іноземців. Мотивовано доповнення визначень мовленнєвого акту (як здійсненого відповідно до принципів і правил мовленнєвої поведінки, прийнятих у цьому суспільстві) поняттям прийнятності в певній фаховій спільноті.

Посилання

1. Філософський енциклопедичний словник / за ред. В. І. Шинкарука ; Інститут філософії ім. Г. Сковороди НАНУ. Київ : Абрис, 2002. 751 с.

2. Бацевич Ф. Термінологія комунікативної лінгвістики: аспекти дискурсивного підходу. Проблеми української термінології. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». 2002. № 453. С. 30–34. URL: https://science.lpnu.ua/terminology/all-volumes-and-issues/visnik-no-453-2002/terminologiya-komunikativnoyi-lingvistiki.

3. Семенюк-Зюмрютдал І. Теорії мовленнєвих актів у ХХІ столітті. International Science Journal of Education and Linguistics. 2023. Vol. 2. № 5. P. 10–14. URL: https://isg-journal.com/isjel/article/view/516/293.

4. Загнітко А. Сучасний лінгвістичний словник. Вінниця : Твори, 2020. 920 с.

5. Куранова С. I. Основи психолінгвістики : навчальний посібник. Київ : Академія, 2012. 208 с.

6. Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики. Київ : Академія, 2004. 344 с.

7. Антонюк В. Г. Вокальна педагогіка (сольний спів) : підручник. Київ : Віпол, 2007. 174 с.

8. Сачок В. І. Вокальна підготовка іноземних студентів: мистецько-педагогічні підходи та практики. Мистецтвознавчі записки : збірник наукових праць. 2023. Вип. 43. С. 139–144. URL: https://elib.nakkkim.edu.ua/handle/123456789/5013.

9. Дузь Л. І. Третій учасник фахових комунікативних ситуацій у музичному закладі вищої освіти. Мова : науково-теоретичний часопис з мовознавства. 2021. № 35. С. 79–85. URL: http://mova.onu.edu.ua/article/view/237837.
Опубліковано
2025-09-30