СИМПТОМИ КРИЗИ НАЦІОНАЛЬНО-КУЛЬТУРНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ В ПОВІСТІ ОЛЬГИ КОБИЛЯНСЬКОЇ «ЗА СИТУАЦІЯМИ»: ПРОБЛЕМНИЙ АСПЕКТ
Анотація
У статті проаналізовано низку проблем («подвійності» душі, родинного виховання, «лагідної» русифікації, мови як національного маркера, зради Батьківщини), порушених у повісті О. Кобилянської «За ситуаціями», які є симптомами кризи національно-культурної ідентичності персонажів твору. Актуальність дослідження визначається тим, що проблематика, пов’язана з національною ідентичністю, залишаючись одним із недостатньо висвітлених аспектів у сучасному кобилянськознавстві, водночас має катарсичний потенціал у пору екзистенційного виклику для української нації. Усі ключові персонажі повісті зростають у мультикультурному просторі, зазнаючи впливу сторонніх (подекуди шовіністських) наративів, що зумовлює складний процес формування їхньої національної самосвідомості. Поміж рядків авторка акцентує на важливості патріотичного виховання в родині, якого не зазнала талановита піаністка Аглая-Феліцітас Федоренко. Відтак дівчина стала легкою здобиччю пропагандистів-русофілів через посередництво нареченого Андрія, що згодом помирає. Зустріч із професором Чорнаєм (у його біографії також був період прихильності до російської культури, який вдалося подолати завдяки науковому пізнанню) знову привносить у її життя кохання і стає початком болісного шляху прощання з ідеологічним спадком, переосмислення колись сприйнятих на віру цінностей, віднайдення національної ідентичності. Простежуємо еволюцію поглядів Аглаї-Феліцітас, яка спочатку називає рідну мову жаргоном, соромиться нею спілкуватися, а згодом відвідує лекції з української та виконує україномовну пісню. Ще один персонаж повісті, Йоганес Шварц, який називає себе «зінтернаціоналізованим українцем», попри багаторічні мандри чужими землями, не втрачає культурної пам’яті, пам’яті роду. У межовій ситуації, за крок до зради Батьківщини, він чує українську пісню – і, переживаючи глибоке зворушення, відмовляється від ганебних намірів. Повість О. Кобилянської «За ситуаціями» актуалізує болісні й дражливі питання, пов’язані з пошуком і збереженням національної ідентичності, що особливо важливі в сучасному контексті.
Посилання
2. Кобилянська О. За ситуаціями / упорядкув., передм., прим. С. Кирилюк. Харків : Віват, 2024. 288 с.
3. «Ми – нащадки переможців у певному сенсі». Нобелівська лавреатка Ольга Токарчук привезла з Польщі до України солідарність : інтерв’ю Б. Романцової з О. Токарчук. Українська правда. 2025.
URL: https://life.pravda.com.ua/culture/intervyu-z-nobelivskoyu-lavreatkoyu-tokarchuk-308041/ (дата звернення: 14.05.2025).
4. Гундорова Т. Femina Melancholica. Стать і культура в ґендерній утопії Ольги Кобилянської. Київ : Критика, 2002. 272 с.
5. Павлишин М. Ольга Кобилянська перед «Землею»: питання ідентичності. На пошану пам’яті Віктора Китастого : збірник наукових праць / упоряд. В. П. Моренець. Київ : ВД «КМ Академія», 2004. С. 95–114.
6. Кобилянська О. Зібрання творів : у 10 т. Чернівці : Букрек, 2015. Т. 3 : Німецькомовні повісті / пер. з нім. Е. М. Панчук ; упорядкув. В. І. Антофійчук, С. Д. Кирилюк ; прим. : С. Д. Кирилюк. 816 с.
7. Швець А. «Ми собі так добре жили»: Ольга Кобилянська у взаєминах з Наталією Кобринською. Гендер в деталях. 2024. URL: https://genderindetail.org.ua/library/istoriya-i-pamyat/olha-kobylianska-uvzaemynah-z-nataleyu-kobrynskoyu.html (дата звернення: 10.06.2025).
8. Косович О. Мова та національна ідентичність. Тернопіль, 2019. 203 с.
9. Веретюк О. Скажи мені, хто я? (Проблема національної ідентичності літератури, літературного твору та його автора). Слово і Час. 2005. № 12. С. 69–73.