ЩОДО ПИТАННЯ КЛАСИФІКАЦІЇ МОВНИХ ЗАСОБІВ МАНІПУЛЯТИВНОГО ВПЛИВУ В МЕДІЙНИХ ТЕКСТАХ: СТРАТЕГІЇ Й ТАКТИКИ ЇХ РЕАЛІЗАЦІЇ

Ключові слова: дискредитація, драматизація, засоби масової інформації, комунікативні стратегії, комунікативні тактики, маніпуляція імпліцитними смислами, персоналізація/фрагментація інформації, соціальні мережі

Анотація

Маніпулятивний вплив найчіткіше та найчастіше виявляє себе в межах саме медійного дискурсу, чим зумовлене його ретельне вивчення на матеріалі текстів засобів масової інформації або соціальних мереж як інструментів масової комунікації. Поняття ж маніпуляції як лінгвопрагматичного явища становить багаторівневу стратегію мовного впливу, в основі якої лежить поєднання когнітивних, прагматичних і соціокультурних чинників. Більшість лінгвістів дотримується думки, що маніпуляціє є негативним явищем, яке потребує ретельного вивчення задля розроблення ефективних механізмів протидії. Проте щодо потрактування цього поняття є й позитивні лінгвістичні коментарі, які ґрунтуються на тому, що якщо маніпулятивний вплив як засіб прихованого управління вчиняється з гуманними цілями, то є цілком прийнятним, що свідчить про неоднозначність сприйняття лінгвістичною думкою явища маніпулятивного впливу. До засобів маніпулятивного впливу в текстах медійного дискурсу, спираючись на класифікацію сучасних провідних дослідників, зараховуємо такі: пейоративну лексику, дисфемізми, що застосовуються задля реалізації тактик критики й звинувачення в межах стратегії дискредитації; слова-афективи, що використовуються задля реалізації тактик створення загрози, звинувачення в межах стратегії дискредитації або тактик ціннісної орієнтації чи створення загрози в межах стратегії драматизації; іронія, що вживається задля реалізації тактики натяку в межах стратегії дискредитації; антитеза, евфемізми, що використовуються задля реалізації тактики створення опозиції «свій – чужий» у межах стратегії дискредитації або тактики вуалізації в межах стратегії нормалізації; синоніми з розмитим або подвійним семантичним значенням, що застосовуються задля реалізації тактики вуалізації в межах стратегії маніпулювання імпліцитними смислами; повторення, номіналізація та гедж-маркери, що вживаються задля реалізації тактики переакцентування в межах стратегій маніпулювання імпліцитними смислами або персоналізації/фрагментації; метонімія та конструкції з квазіекспліцитним суб’єктом, що застосовуються задля реалізації тактики вуалізації в межах стратегії нормалізації; метафора, що використовується задля реалізації тактики ціннісних орієнтацій у межах стратегії драматизації, а також синоніми з більшим смисловим навантаженням задля реалізації тактики перебільшення в межах стратегії драматизації.

Посилання

1. Бандровський Г. «Спіраль мовчання» Елізабет Нойман як технологія інформаційного впливу в соціальних мережах. Держава та регіони. Серія «Соціальні комунікації». 2018. № 3. С. 35–39. URL: https://www.zhu.edu.ua/journal_cpu/index.php/der_sc/article/view/664 (дата звернення: 01.05.2025).

2. Коваленко А. М., Марченко Т. С. Мовні засоби реалізації маніпулятивного впливу в сучасних англомовних ЗМІ. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія «Філологія». 2019. № 38. Том 1. С. 214–218.

3. Сікорська В., Нєнов І., Ногай В., Дідур Л. Мовний дискурс у соціальних мережах: аналіз мовних засобів і комунікативних стратегій в онлайн-середовищі. Причорноморські філологічні студії. 2024. № 5. С. 123–128.

4. Шугаєв А. В., Мальченко М. С. Стратегія маніпуляції у політичному дискурсі: порівняльний аналіз риторики сучасних політичних лідерів. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія «Філологія». 2025. № 71. С. 186–189.

5. Noelle-Neuman, E. The Spiral of Silence: A Theory of Public Opinion. Journal of Communication. 1984. Vol. 24, № 2. P. 43–51.
Опубліковано
2025-09-30