ЩОДО ПИТАННЯ КЛАСИФІКАЦІЇ МОВНИХ ЗАСОБІВ МАНІПУЛЯТИВНОГО ВПЛИВУ В МЕДІЙНИХ ТЕКСТАХ: СТРАТЕГІЇ Й ТАКТИКИ ЇХ РЕАЛІЗАЦІЇ
Анотація
Маніпулятивний вплив найчіткіше та найчастіше виявляє себе в межах саме медійного дискурсу, чим зумовлене його ретельне вивчення на матеріалі текстів засобів масової інформації або соціальних мереж як інструментів масової комунікації. Поняття ж маніпуляції як лінгвопрагматичного явища становить багаторівневу стратегію мовного впливу, в основі якої лежить поєднання когнітивних, прагматичних і соціокультурних чинників. Більшість лінгвістів дотримується думки, що маніпуляціє є негативним явищем, яке потребує ретельного вивчення задля розроблення ефективних механізмів протидії. Проте щодо потрактування цього поняття є й позитивні лінгвістичні коментарі, які ґрунтуються на тому, що якщо маніпулятивний вплив як засіб прихованого управління вчиняється з гуманними цілями, то є цілком прийнятним, що свідчить про неоднозначність сприйняття лінгвістичною думкою явища маніпулятивного впливу. До засобів маніпулятивного впливу в текстах медійного дискурсу, спираючись на класифікацію сучасних провідних дослідників, зараховуємо такі: пейоративну лексику, дисфемізми, що застосовуються задля реалізації тактик критики й звинувачення в межах стратегії дискредитації; слова-афективи, що використовуються задля реалізації тактик створення загрози, звинувачення в межах стратегії дискредитації або тактик ціннісної орієнтації чи створення загрози в межах стратегії драматизації; іронія, що вживається задля реалізації тактики натяку в межах стратегії дискредитації; антитеза, евфемізми, що використовуються задля реалізації тактики створення опозиції «свій – чужий» у межах стратегії дискредитації або тактики вуалізації в межах стратегії нормалізації; синоніми з розмитим або подвійним семантичним значенням, що застосовуються задля реалізації тактики вуалізації в межах стратегії маніпулювання імпліцитними смислами; повторення, номіналізація та гедж-маркери, що вживаються задля реалізації тактики переакцентування в межах стратегій маніпулювання імпліцитними смислами або персоналізації/фрагментації; метонімія та конструкції з квазіекспліцитним суб’єктом, що застосовуються задля реалізації тактики вуалізації в межах стратегії нормалізації; метафора, що використовується задля реалізації тактики ціннісних орієнтацій у межах стратегії драматизації, а також синоніми з більшим смисловим навантаженням задля реалізації тактики перебільшення в межах стратегії драматизації.
Посилання
2. Коваленко А. М., Марченко Т. С. Мовні засоби реалізації маніпулятивного впливу в сучасних англомовних ЗМІ. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія «Філологія». 2019. № 38. Том 1. С. 214–218.
3. Сікорська В., Нєнов І., Ногай В., Дідур Л. Мовний дискурс у соціальних мережах: аналіз мовних засобів і комунікативних стратегій в онлайн-середовищі. Причорноморські філологічні студії. 2024. № 5. С. 123–128.
4. Шугаєв А. В., Мальченко М. С. Стратегія маніпуляції у політичному дискурсі: порівняльний аналіз риторики сучасних політичних лідерів. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія «Філологія». 2025. № 71. С. 186–189.
5. Noelle-Neuman, E. The Spiral of Silence: A Theory of Public Opinion. Journal of Communication. 1984. Vol. 24, № 2. P. 43–51.