АНГЛІЙСЬКОМОВНА ВЕРБАЛІЗАЦІЯ ПОНЯТІЙНОГО СКЛАДНИКА КОНЦЕПТУ «PANDEMIC» У НАУКОВОМУ ДИСКУРСІ

Andrii Boshkov

doi:10.32782/bsps-2025.2.4

Andrii Boshkov ДЗ «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського» https://orcid.org/0000-0002-7675-9668

DOI: https://doi.org/10.32782/bsps-2025.2.4

Ключові слова: концепт, пандемія, науковий дискурс, понятійна ознака, лексична одиниця

Анотація

Стаття фокусує увагу на вивченні засобів вербалізації понятійного складника концепту «pandemic» в англійськомовному науковому дискурсі, зокрема значна увага приділяється лексичному наповненню понятійних ознак концепту «pandemic». Актуальність дослідження зумовлена посиленою увагою дослідників до вивчення різних когнітивних структур та особливостей їхньої маніфестації в різних типах дискурсу, відповідно й у науковому. Швидке й непередбачуване розповсюдження коронавірусної інфекції в кінці 2019 року істотно вплинуло на життєдіяльність населення країн світу, які зазнали значних змін у різних сферах життя, як у соціальній, політичній, освітній, так і мовній, що, у свою чергу, зумовило необхідність розгляду цього феномена як окремого концепту. У центрі уваги – понятійні ознаки концепту «pandemic», лексичне наповнення цих ознак в англійськомовному науковому дискурсі. Кількісні дані виокремлено за допомогою програми AntConc. Матеріалом дослідження слугували 300 англійськомовних наукових статей, відібраних із вебсайтів WHO, PubMed, The Lancet, The BMJ, Cell Press тощо в період з лютого 2020 по січень 2023 років. Дослідження дало змогу виявити як основні концептуальні ознаки досліджуваного концепту пандемії, так і додаткові, які раніше не фігурували в мас-медійному дискурсі, а саме: «здатність вірусу до еволюції», «сприятливі умови існування захворювання (температура, вологість, сонячне світло, рівень радіації)» і «протиепідемічні заходи для запобігання поширенню пандемії». Аналіз частиномовної дистрибуції лексичного наповнення понятійних ознак концепту «pandemic» дав змогу встановити, що найбільшу питому вагу серед вербалізаторів понятійного компонента концепту займають іменники на позначення назв хвороби, способів її діагностики та патогенного характеру. Дієслова використовуються для позначення способів передачі хвороби, її діагностики, а також для вираження раптовості її виникнення. Прикметники вживаються для номінації окремих ознак і властивостей, що характеризують медичні явища, пов’язані з пандемією. Прислівники виконують важливу функцію уточнення таких ознак, як «ступінь важкості хвороби» й «тривалість хвороби».

Посилання

1. Голик С. В. Концепт OLD AGE в науковій картині світу (на матеріалі англомовної медичної термінології). Львівський філологічний часопис : науковий журнал Львівського державного університету безпеки життєдіяльності. 2019. № 6. С. 32–38.

2. Козлова Т. О., Хвостик М. М. Когнітивно-комунікативні особливості актуалізації концепту ОБЕРТАЛЬНИЙ РУХ у британському науковому дискурсі. Нова філологія. 2017. № 69. С. 99–107.

3. Корнєва С. Є. Концепт mentality/mentation у науковому дискурсі (на матеріалі наукових періодичних видань). Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Філологічна». 2010. № 13. С. 329–336.

4. Мунтян Л. В. Семантичні класи дієслів в актуалізації концепту globalisation у науковому дискурсі. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Філологічна». 2014. № 42. С. 112–115.

5. Серебрянська І. М. Концепт освіта в дискурсивних вимірах : дис. … докт. філол. наук : 10.02.01 «Українська мова». Київ, 2019. 525 с.

6. Andre M. et al. From alpha to omicron: how different variants of concern of the SARS-Coronavirus-2 impacted the world. Biology. 2023. Vol. 12. № 9. P. 1–22.

7. Bauer J. M., Morley J. E. COVID-19 in older persons: the role of nutrition. Current Opinion in Clinical Nutrition & Metabolic Care. 2021. Vol. 24. № 1. P. 1–3.

8. Blann A. D., Heitmar R. SARS-CoV-2 and COVID-19: a narrative review. British journal of biomedical science. 2022. Vol. 79. P. 1–21.

9. Borczuk A. C., Yantiss R. K. The pathogenesis of coronavirus-19 disease. Journal of biomedical science. 2022. Vol. 29. № 87. P. 1–15

10. Brant A. C., Tian W., Majerciak V. et al. SARS-CoV-2: from its discovery to genome structure, transcription, and replication. Cell & bioscience. 2021. Vol. 11. № 136. P. 1–17.

11. Down B. et al. Novel coronavirus (COVID-19) infection: What a doctor on the frontline needs to know. Annals of Medicine and surgery. 2020. Vol. 55. P. 24–29.

12. Gaussen A. et al. Evidence of SARS-CoV-2 infection in cells, tissues, and organs and the risk of transmission through transplantation. Transplantation. 2021. Vol. 105. № 7. P. 1405–1422.

13. Gorbalenya A. E. et al. Severe acute respiratory syndrome-related coronavirus: The species and its viruses–a statement of the Coronavirus Study Group. BioRxiv. 2020. P. 1–15.

14. Jacobs J. L., Haidar G., Mellors J. W. COVID-19: challenges of viral variants. Annual Review of Medicine. 2023. Vol. 74. № 1. P. 31–53.

15. Jones D. S. History in a crisis-lessons for Covid-19. New England journal of medicine. 2020. Vol. 382. № 18. P. 1681–1683.

16. Kiely P. et al. Severe acute respiratory syndrome coronavirus‐2: implications for blood safety and sufficiency. Vox Sanguinis. 2021. Vol. 116. № 2. P. 155–166.

17. Larsen J. R. et al. Modeling the onset of symptoms of COVID-19. Frontiers in public health. 2020. Vol. 8. P. 1–14.

18. Mackenzie J. S., Smith D. W. COVID-19 – a novel zoonotic disease: a review of the disease, the virus, and public health measures. Asia Pacific Journal of Public Health. 2020. Vol. 32. № 4. P. 145–153.

19. Nichols G. L. et al. Coronavirus seasonality, respiratory infections and weather. BMC infectious diseases. 2021. Vol. 21. P. 1–15.

20. Pater A. A. et al. Emergence and evolution of a prevalent new SARS-CoV-2 variant in the United States. BioRxiv. 2021. P. 1–21.

21. Sampath S. et al. Pandemics throughout the history. Cureus. 2021. Vol. 13. № 9. P. 1–9.

22. The Lancet Infectious Diseases. COVID-19, a pandemic or not? Lancet Infect Dis. 2020 Vol. 20. P. 383.

23. The WHO. URL: https://www.who.int.

24. Thomas E. et al. SARS-CoV-2 and variant diagnostic testing approaches in the United States. Viruses. 2021. Vol. 13. № 12. P. 1–14.

25. Turley C. B. et al. Modifiers of COVID-19 vaccine efficacy: Results from four COVID-19 prevention network efficacy trials. Vaccine. 2023. Vol. 41. № 33. P. 4899–4906.

26. Wesselingh R. Prevalence, pathogenesis and spectrum of neurological symptoms in COVID‐19 and post‐COVID‐19 syndrome: a narrative review. Medical Journal of Australia. 2023. Vol. 219. № 5. P. 230–236.

27. Yewdell J. W. Antigenic drift: understanding COVID-19. Immunity. 2021. Vol. 54. № 12. P. 2681–2687.

28. Young M. et al. Covid-19: virology, variants, and vaccines. BMJ medicine. 2022. Vol. 1. № 1. P. 1–21.

29. Younger D. S. Coronavirus 2019: clinical and neuropathological aspects. Current Opinion in Rheumatology. 2021. Vol. 33. № 1. P. 49–57.