ФУНКЦІОНУВАННЯ КІБЕРМОРФНИХ ОДИНИЦЬ СУЧАСНОЇ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

Ключові слова: антропоцентризм, антропоморфізм, зооморфізм, техноморфізм, кіберморфізм

Анотація

У статті розглядається функціонування антропоморфізму і зооморфізму в сучасній англійській мові загалом та комп’ютерному лексиконі зокрема. Також висвітлюється існування специфічної форми техноморфізму – кіберморфізму. Наводяться приклади функціонування кіберморфних одиниць у комп’ютерному лексиконі та сучасній англійській мові. Окремо розглядається функціонування антропоморфізму та зооморфізму в комп’ютерному лексиконі. Наводяться приклади антропоморфних та зооморфних одиниць на кшталт hamburger menu, kebab menu, vampire device, dark post, digital campfire тощо. Зазначається, що кіберморфізм є уподібненням процесів реального світу з процесами у віртуальній реальності і виник у комп’ютерному лексиконі на початку XXI століття. Наводяться численні приклади кіберморфних одиниць у сучасній англійській мові. Наприклад, людину, яка глибоко занурена в роздуми, називають підвислою (за аналогією з hung application), людину, схильну до помилок – забагованою (bugged application), а професію генетика неофіційно називають біохакером (biohacker). Набридлива людина може отримати характеристику реального трояна (real-life Trojan), а підвищення голосу може бути названо голосом у верхньому регістрі (upper-case voice). Обґрунтовується думка, що поширення штучного інтелекту та віртуальної реальності сприятиме зростанню кількості відповідних мовних одиниць, адже саме концептуальні метафори лежать в основі іменування комп’ютерних процесів та явищ. Однак можлива й протилежна тенденція – відхід від персоніфікації технологій, адже межі між реальним та віртуальним світом поступово стираються, а потреба в метафорах може зникнути. У статті зазначається, що кіберморфізм спочатку функціонував лише в межах комп’ютерного лексикону, маючи радше ігрову форму. Проте зараз кіберморфні одиниці активно проникають у сучасну мову, знаходячи відображення в популярній культурі. Це свідчить про їх зрозумілість для аудиторії. Таким чином, стаття є внеском у вивчення антропоцентричних та кіберцентричних тенденцій сучасної англійської мови, розширює уявлення про мовну репрезентацію взаємозв’язку людини і технологій у XXI столітті.

Посилання

1. Зозуля М.О. Персоніфікація як підвид метафори: історико-таксономічний підхід. Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур : тези доповідей міжвузівської конференції молодих учених, м. Донецьк, 28–29 січня 2008 р. Т. 1. С. 11–14.

2. Тюрменко І.І., Буравченкова С.Б., Рудик П.А. Культурологія: теорія та історія культури : навчальний посібник. Київ : Центр навчальної літератури, 2010. 370 с.

3. Компанцева Л.Ф. Інтернет-комунікація: когнітивно-прагматичний та лінгвокультурологічний аспекти : автореф. … дис. докт. філол. наук : 10.02.02. Київ, 2007. 40 с.

4. Lakoff G., Johnson M. Metaphors we live by. Chicago: University of Chicago Press, 2003. 276 p.

5. Crystal D. Language and the Internet. Cambridge: Cambridge University Press, 2001. 272 p.

6. Пашинська А.В. Нелюдське як фактор формування самоідентичності. Актуальні проблеми філософії та соціології. 2018. № 23. С. 25–30.

7. Christensen K. Technomorphism. Berkshire Blog Archives 2004–2023. 2006. URL: https://www.berkshirepublishing.com/blog/technomorphism/ (дата звернення: 29.02.2024).

8. Lum H.C., Shelstad W.J., Harris M.H. Human or Superhuman: Individual Differences in the Perception of Technomorphism. Proceedings of the Human Factors and Ergonomics Society 58th Annual Meeting. 2014. Vol. 58, No 1. P. 1424–1428.

9. Caporeal L.R. Anthropomorphism and mechanomorphism: two faces of the human machine. Computers in Human Behavior. 1986. Vol. 2. P. 215–234.

10. Are we becoming super-human cyborgs? Examination of technomorphism and the creation of a technomorphic tendencies scale / H.C. Lum, V.K. Sims, M.G. Chin, S.E. Halse. Proceedings of the human factors and ergonomics society annual meeting. 2011. Vol. 55, No 1. P. 1370–1374.
Опубліковано
2024-05-13