МІФОЛОГІЧНІ СЦЕНАРІЇ У ЗБІРЦІ МАКСИМА КРИВЦОВА «ВІРШІ З БІЙНИЦІ»

Ключові слова: неоміфологізм, інтертекстуальні коди, художній образ, мотив, сюжет, мілітарне аранжування, сакралізація, десакралізація, хронотоп, ресемантизація

Анотація

Трагічний досвід, який у високих дозах отримують українці, вимагає естетичного переосмислення й вербалізованої емоційної реакції, що допомагає відредагувати власну картину світу відповідно до нових реалій і витворити з хаосу довколишнього буття впорядкований внутрішній космос його особистої рецепції та оцінки. Творчість М. Кривцова, який загинув на фронті 7 січня 2024 року, є унікальним явищем у сучасній українській літературі, оскільки вона становить художню артикуляцію досвіду бійця, вербалізованого синхронно з трагічними подіями війни, що триває. Його вірші є самобутньою рефлексією безпосереднього свідка й учасника військових дій, який гранично чуттєво ословив пережиті драми, віднайшовши власну поетичну мову, придатну для візуалізації сучасних трагедій у всьому їх розмаїтті. Кількість публікацій, присвячених доробку М. Кривцова, ще досить незначна, оскільки його єдина поетична книга лише торік побачила світ. Мета статті – проаналізувати твори збірки «Вірші з бійниці», виявити в ній інтертекстуальні коди й міфологічні сценарії, а також визначити неоміфологічні домінанти поезії М. Кривцова. Студіюючи тексти автора, ми послуговувалися терміном «міфологічний сценарій» з опертям на монографію Ю. Вишницької. Аналіз поезій збірки М. Кривцова «Вірші з бійниці» засвідчує, що авторові властивий неоміфологічний тип мислення, який виявляється в інтерпретації сучасної дійсності крізь призму міфології з використанням прийому ресемантизації. Поет здебільшого реміфологізує біблійні сценарії початку й кінця з відповідними образами, мотивами та сюжетами, застосовуючи їх мілітарне аранжування. Найбільш часто повторюваним є міфосценарій кінця, що відображається в наскрізному мотиві смерті й багатоликому образі Бога, який, з одного боку, є трансцендентним і всемогутнім, а з іншого боку, по-людськи тілесним і вразливим. У збірці «Вірші з бійниці» артикульовано наратив любові, закоріненої в біблійній ідеї месіанства. Перспективи подальших досліджень убачаємо в компаративному аналізі лірики М. Кривцова з поезіями інших сучасних авторів про російсько-українську війну.

Посилання

1. Бондарева О. Сучасна українська military-драма. Кіно-театр. 2023. № 4. С. 8–10.

2. Вишницька Ю. Міфологічні сценарії в сучасному художньому та публіцистичному дискурсах : монографія. Київ : КУБГ, 2016. 614 с.

3. Гаврилюк Н. Поезія полеглих: Максим Кривцов. Збруч. URL: https://zbruc.eu/node/117523 (дата звернення: 01.02.2024)..

4. Ковалів Ю. Максим Кривцов. URL: https://www.facebook.com/profile.php?id=100011146874443 (дата звернення: 01.02.2024).

5. Кривцов М. Вірші з бійниці. Київ : Наш формат, 2023. 176 с.

6. Літературознавча енциклопедія: у 2 т. Київ : ВЦ «Академія», 2007. Т. 2. 624 с.

7. Москалюк О. Письменник, військовослужбовець Валерій Пузік: «Між цивільними та військовими – прірва. І вона росте з геометричною прогресією. Чим далі – тим гірше». URL: https://censor.net/ru/r3471002 (дата звернення: 08.02.23).

8. Пастух Т. До нового канону української поезії. Збруч. URL: https://zbruc.eu/node/117641 (дата звернення: 08.02.24).

9. Поліщук Я. Реактивність літератури. Київ : Академвидав, 2016. 192 с.

10. Філоненко С. «Маріупольський процес» Галини Вдовиченко в контексті сучасної літератури про АТО. Наукові записки Бердянського державного педагогічного університету. Серія «Філологічні науки». 2015. Вип. 8. С. 135–140.
Опубліковано
2024-05-13