ВІДНОШЕННЯ МІЖ ЧАСТИНОЮ ТА ЦІЛИМ ЯК ПІДҐРУНТЯ РОЗВИТКУ ПОЛІСЕМІЇ У ЛЕКСИЧНІЙ СИСТЕМІ МОВИ
Анотація
Статтю присвячено дослідженню меронімії (відношень між частиною та цілим) у лексичній системі німецької та англійської мов. Меронімічний тип відношень належить до парадигматичних семантичних зв’язків у мові, відбиває стереотипізовані, «наївні» уявлення мовців про категоризацію базових для людини понять. Мероніми (лексичні одиниці на позначення частини цілого) характеризуються значним семантичним потенціалом, який проявляється у розвитку численних метафоричних та метонімічних моделей перенесення значень. Спостерігається взаємозалежність між структурною та семантичною організацією досліджуваних лексичних одиниць. Підтверджено, що лексичні одиниці, не ускладнені словотворчими формантами, розвивають вищий рівень полісемії та часто виступають базовими мотиваційними основами під час утворення нових лексичних одиниць. Механізм розвитку полісемії залежить також від типу меронімічних відношень та конкретної тематичної групи лексики. Ця розвідка моделює систему меронімів з точки зору її семантичної структури та виявляє спільне та відмінне у німецькій та англійській мовах, засвідчуючи, що навіть споріднені мови мають суттєві відмінності у розбудові меронімічних відношень. Виявлені семантичні закономірності підтверджують універсальність принципу сегментації понять як когнітивного механізму, утім вказують на наявні відмінності у сприйнятті дійсності носіями різних мов. Меронімія трактується як основний механізм збагачення лексикону через розвиток нових значень. Для узагальнення отриманих результатів, окрім контрастивного методу, методу компонентного аналізу, використано також статистичні підрахунки, введено індекс полісемії досліджених лексичних одиниць. Робота відкриває перспективи для побудови моделі дослідження меронімічних відношень у різних мовах світу та їх типологізації.
Посилання
2. Platon. Parmenides. Griechisch-deutsch. [Parmenides. Greek-German] Stuttgart: Philipp Reclam, 1987. 207 S. [in German].
3. Chaffin, R. The concept of a semantic relation. Adrienne Lehrer and Eva Feder Kittay, eds. Frames, fields and contrast: new essays in semantic and lexical organization. Hillsdale, New–Jersey, Hove, London: Lawrence Erlbaum Associates Publishers, 1992. pp. 253–288.
4. Heydrich, W. Mereonymie. Zur Semantik der Teil-Ganzes Relationen. [Meronymy. On the semantics of the Part-Whole Relations]. Eschenbach, C. and W. Heydrich, eds. Parts and wholes. Integrity and Granularity. Bericht 49. Hamburg: Graduirtenkolleg Kognitionswissenschaft, 1995. S. 51–68 [in German].
5. Vohidova, N. Lexikalisch-semantische Graduonymie. Eine empirische basierte Arbeit zur lexikalischen Semantik. Studien zur deutschen Sprache 69. [Lexical-semantic graduonymy. An empirically based research on lexical semantics. Studies on the German language 69.] Tübingen: Narr Francke Attempto Verlag, 2016. 398 S. [in German].
6. Materynska, O. Typologie der Körperteilbenennungen. [Typology of body part names]. Frankfurt am Main u.a.: Peter Lang. Danziger Beiträge zur Germanistik 41, 2012. 246 p. [in German].
7. Materynska, O. Teil-Ganzes Beziehungen im interkulturellen Vergleich. Festschrift für Prof. A. Kątny zum 65. Geburtstag. [Part-whole relationships in intercultural comparison. Festschrift for Prof. A. Kątny on his 65th birthday.]. Danziger Beiträge zur Germanistik. Vol. 48. Frankfurt am Main u.a.: Peter Lang, 2014. pp. 357–369 [in German].
8. Materynska, O. Translating anthropomorphic metaphors of war: an ecolinguistic approach. Proceedings of the International Research-to-Practice Conference for Translators, Young Scholars and Students TITA 2020, SHS Web of Conferences. 2021. Vol. 105. 12 p.
9. Löbner, S. Understanding Semantics. London: Arnold Publishers, 2002. 260 p.
10. Leisi, E. Der Wortinhalt. Seine Struktur im Deutschen und Englischen. [The word meaning. Its structure in German and English]. Heidelberg: Winter, 1961. 135 p. [in German].
11. Brown, C. H. General principles of human anatomical partonomy and speculations on the grouth of partonomy nomenclature. American Ethnologist, 1976. Vol. 3 (3). pp. 400–424.
12. Dornseiff, F. Der deutsche Wortschatz nach Sachgruppen. [The German vocabulary according to the thematic groups.] Berlin, New York: Walter de Gruyter, 2004. 933 S. [in German].
13. Fischer, W. Englischer Wortschatz nach Sachgruppen. [English vocabulary by thematic groups]. Göttingen: Vandenhoek und Ruprecht, 1972. 237 S. [in German].
14. Random House Roget's Thesaurus. New York: Ballantine Books, 2001. 720 p.
15. The Oxford–Duden Pictorial German and English Dictionary, 2.-edition Oxford: Clarendon Press, 1994. 677 p.
16. Arndt-Lappe, S. Expanding the lexicon by truncation: variability, recoverability and productivity. Arndt-Lappe, S. and A. Braun, eds. Expanding the lexicon. Berlin, Boston: de Gruyter, 2018. pp. 141–172.
17. Hagemann, J. Metapher und Metonymie. [Metaphor and metonymy]. Staffeldt, S., J. Hagemann, eds. Semantiktheorien. Lexikalische Analysen im Vergleich. [Semantic theories. Lexical analysis in comparison]. Tübingen: Stauffenburg Verlag, 2017. S. 231–262 [in German].
18. Ullmann, S. Grundzüge der Semantik [Basics of semantics]. Berlin, New York: Walter de Gruyter, 1972. 348 S. [in German].
19. Birner, B.J. Language and meaning. London & New-York: Routledge, 2018. 156 p.
20. Dirven, R., Pörings R. Metaphor and metonymy in comparison and contrast. Berlin, New York : Mouton de Gruyter, 2003. 606 p.
21. Blanco, C.M. Das bildliche Potenzial der deutschen Körperteilbezeichnungen: eine historische Darstellung seit indogermanischer Zeit. [The figurative potential of German body part names: a historical representation since Indo-European times]. Muttersprache, 1999. Vol. 9 (3). S. 246–260 [in German].
22. Sharifian, F. Cultural linguistics. Amsterdam, Philadelphia: John Benjamins Publishing Company, 2017. 171 p.