ОСОБЛИВОСТІ ВЖИВАННЯ ІМЕННИКА «СКЛАД» У ТЕКСТАХ СТАТУТІВ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ

Анотація

У статті проаналізовано особливості вживання іменника «склад» у текстах чинних статутів Збройних сил України (Статуту внутрішньої служби, Дисциплінарного статуту, Статуту гарнізонної та вартової служб і Стройового статуту). Актуальність дослідження зумовлена потребою системного опису лексики військових нормативних документів, а також вимогою однозначності до неї, що набуває особливої ваги в офіційно-ділових, зокрема статутних, текстах, де від точності тлумачення залежить правильність трактування нормативних приписів. Мета розвідки – виявити та описати значення багатозначного іменника «склад», реалізовані у статутних текстах, та схарактеризувати їхній функційний розподіл. Установлено, що з двох омонімів аналізованого слова, зафіксованих у «Словнику української мови в 11 томах», у статутах вживається лише «склад»¹, тоді як «склад»² не представлений. Домінує значення «сукупність людей, що утворюють колектив чи організацію», представлене як в ад’єктивних словосполученнях (із прикметниками «рядовий», «сержантський», «старшинський», «офіцерський», «особовий» склад), так і в прийменникових конструкціях («у складі», «у повному складі»). Зафіксовано також значення «приміщення для зберігання» (самостійно та у словосполученнях із прикметниками «продовольчий», «артилерійський») та «сукупність частин, що утворюють ціле» («рухомий склад»). Дослідження підтверджує, що лексема «склад» термінологізується у складі стійких словосполучень військової терміносистеми. Окрему увагу приділено походженню значення «сукупність осіб». Попри його відсутність у словнику Б. Грінченка, воно вже засвідчене у джерелах доби Української революції 1917–1921 рр. – у наддніпрянському діловодстві Української держави та в праці галичанина З. Стефаніва, що свідчить про питомий, а не запозичений характер цього значення.