ДОЩ ІДЕ ЧИ ПАДАЄ? СЕМАНТИЧНА ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ ДІЄСЛІВ НА ПОЗНАЧЕННЯ АТМОСФЕРНИХ ОПАДІВ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ

Анотація

У статті здійснено семантичний аналіз дієслів на позначення атмосферних опадів в українській мові. Об’єктом аналізу стали дієслівні номінації дощу, представлені в літературній мові, художньому мовленні, фольклорних текстах та діалектному вживанні. Предметом дослідження виступають семантичні особливості цих лексем та принципи їх внутрішньої диференціації. Актуальність роботи зумовлена необхідністю комплексного вивчення засобів вербальної репрезентації природних явищ, які відображають особливості національної мовної картини світу та специфіку сприйняття довкілля носіями української мови. Метою статті є виявлення основних семантичних груп дієслів на позначення дощу та характеристика їхніх значеннєвих особливостей. Для досягнення поставленої мети використано описовий метод, метод семантичного аналізу та метод класифікації мовного матеріалу. У процесі дослідження проаналізовано дієслова, що позначають різні аспекти перебігу атмосферних опадів, зокрема їхні інтенсивність, тривалість, характер руху води, акустичні особливості та емоційно-експресивне забарвлення. У результаті аналізу встановлено, що досліджувані лексеми утворюють розгалужену лексико-семантичну групу, у межах якої виокремлено шість підгруп: нейтральні дієслова, дієслова інтенсивних атмосферних опадів, дієслова слабких опадів, метафоричні дієслова, дієслова акустичного сприйняття атмосферних опадів та експресивні й діалектні номінації. З’ясовано, що семантична структура цих дієслів ґрунтується на поєднанні номінативної функції з додатковими образними, оцінними та звуконаслідувальними компонентами значення. Особливу роль у формуванні мовного образу дощу відіграють метафоричні та експресивні лексеми, які відображають не лише фізичні характеристики атмосферних опадів, а й емоційне ставлення мовців до природного явища. Зроблено висновок, що система дієслів на позначення дощу в українській мові характеризується значною семантичною різноманітністю та високим рівнем деталізації природних процесів. Багатство таких номінацій засвідчує розвиненість мовних механізмів концептуалізації довкілля та вагомий образний потенціал української лексичної системи.