ГІБРИДНА ВІЙНА У ЛІНГВІСТИЧНОМУ ВИМІРІ

Анотація

Статтю присвячено дослідженню лінгвістичного виміру гібридної війни та аналізу сучасних підходів до осмислення ролі мови в умовах інформаційного протистояння. Актуальність дослідження зумовлена зростанням значення мовних і дискурсивних механізмів у сучасних конфліктах, де боротьба відбувається не лише у фізичному, а й у комунікативному та когнітивному просторах. Метою статті є комплексний аналіз лінгвістичного виміру гібридної війни та виявлення відмінностей між українським і російським науковими підходами до трактування мовних механізмів інформаційного впливу. Проаналізовано основні підходи до розуміння гібридної війни, окреслено особливості становлення лінгвістики гібридної війни як окремого наукового напряму, розглянуто роль дискурсу, наративів, стратегічних комунікацій, мовних стратегій і механізмів інформаційного впливу. Установлено, що український науковий дискурс зосереджується на дослідженні боротьби за смисли, формуванні стратегічних наративів, інформаційній стійкості суспільства та розробленні засобів протидії деструктивним інформаційним впливам. Натомість у російському науковому дискурсі мова переважно трактується як інструмент інформаційно-психологічного впливу, маніпулювання масовою свідомістю та реалізації комунікативних стратегій протиборства. Виявлено принципові відмінності між українським і російським підходами до осмислення мовного виміру сучасних конфліктів