МІЖДИСЦИПЛІНАРНА КОМПЛЕМЕНТАРНІСТЬ ЯК МЕТОДОЛОГІЧНИЙ ПРИНЦИП СУЧАСНОЇ ФІЛОЛОГІЧНОЇ ТА ЖУРНАЛІСТСЬКОЇ ОСВІТИ
Анотація
Статтю присвячено теоретико-методологічному осмисленню міждисциплінарної комплементарності як принципу організації сучасної філологічної та журналістської освіти в умовах трансформації гуманітарного знання, цифровізації освітнього простору та зміни моделей професійної комунікації. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю переорієнтації сучасної університетської підготовки від дисциплінарно сегментованих моделей до інтегративних освітніх стратегій, орієнтованих на формування комплексної професійної компетентності та здатності діяти в багатомовному, міжкультурному й медіатизованому середовищі. Метою дослідження є обґрунтування міждисциплінарної комплементарності як внутрішнього організаційного принципу сучасної філологічної та журналістської освіти і визначення її евристичного й педагогічного потенціалу у формуванні інтегрованої гуманітарної компетентності. Об’єктом дослідження виступає сучасна університетська філологічна та журналістська освіта як гуманітарно-комунікативна система, предметом – механізми реалізації міждисциплінарної комплементарності у структурі змісту, організації та професійної підготовки майбутніх філологів, перекладачів і журналістів. У роботі міждисциплінарну комплементарність інтерпретовано як методологічний механізм взаємодоповнювального функціонування мовознавчих, літературознавчих, перекладознавчих, медіалінгвістичних, культурологічних і журналістикознавчих підходів без утрати їхньої предметної автономії. Доведено, що ключовими інтегративними механізмами реалізації комплементарної моделі виступають текстоцентризм, дискурсивний підхід і медіація, які забезпечують поєднання процесів рецепції, продукції, інтеракції, інтерпретації, перекодування смислів та професійної комунікації. Визначено, що текст у сучасній освітній парадигмі набуває статусу не лише об’єкта аналізу, а й когнітивно-комунікативного простору конструювання значення, професійної взаємодії та міжкультурного посередництва. Особливу увагу приділено практикам реалізації комплементарного підходу у діяльності кафедри германських і східних мов, де інтеграція мовної, перекладацької, дискурсивної та медіакомунікативної підготовки створює умови для формування сучасного фахівця, здатного до критичної інтерпретації, відповідальної комунікації та професійної діяльності у динамічному інформаційному середовищі
Посилання
2. Громко Т. В., Фрумкіна А. Л., Адамова Г. В. Редакційна політика як чинник перекладацьких рішень у медіа. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія «Філологія». 2025. Вип. 76. С. 212–216. URL: https://www.vestnik-philology.mgu.od.ua/index.php/arkhivnomeriv? id=237 (дата звернення: 25.05.2026).
3. Холод І. В. Розвиток філологічної освіти в Україні в умовах діджиталізації. Академічні візії. 2023. Вип. 20. 9 с. URL: https://academy-vision.org/index.php/av/article/download/259/238 (дата звернення: 25.05.2026).
4. Chouliaraki L., Al-Ghazzi O. Beyond Verification: Flesh Witnessing and the Significance of Embodiment in Conflict News. Journalism. 2022. Vol. 23(10). P. 2055–2072. DOI: 10.1177/14648849211050582
5. Common European Framework of Reference for Languages: Learning, Teaching, Assessment – Companion Volume. Strasbourg : Council of Europe Publishing, 2020. 274 p. URL: https://rm.coe.int/common-europeanframework-of-reference-for-languages-learning-teaching/16809ea0d4 (дата звернення: 25.05.2026).
6. Howard M. Second Language Acquisition and Language Education: Bidirectional Synergies between Research and Practice. Education Sciences. 2024. Vol. 14(4). Article 345. 18 p. DOI: 10.3390/educsci14040345
7. Jaakkola M., Uotila P. Exploring the Normative Foundation of Journalism Education: Nordic Journalism Educators’ Conceptions of Future Journalism and Professional Qualifications. Journalism and Media. 2022. Vol. 3(3). P. 480–499. DOI: 10.3390/journalmedia3030031
8. Kotkavuori S. Rethinking Peer Interaction in Language Classrooms: Students and L1 Peers as Mediators and Experts in Higher Education. Scandinavian Journal of Educational Research. 2024. 16 p. DOI: 10.1080/00313831.2024.2348444
9. Kotkavuori S., Hahl K., Hildén R. Native Peers as Mediators and Experts in Language Learning in Higher Education // Language Learning in Higher Education. 2022. Vol. 12(1). P. 327–349. DOI: 10.1515/cercles-2022-2048
10. North B. The CEFR Companion Volume and the Action-Oriented Approach. Strasbourg : Council of Europe, 2022. 42 p. URL: https://rm.coe.int/the-cefr-companion-volume-and-the-action-orientedapproach/1680a88678 (дата звернення: 25.05.2026).
11. Recommendation CM/Rec(2022)1 of the Committee of Ministers to Member States on the Importance of Plurilingual and Intercultural Education for Democratic Culture. Strasbourg : Council of Europe, 2022. 12 p.
12. Repko A. F., Szostak R. Interdisciplinary Research: Process and Theory. 4th ed. Thousand Oaks : SAGE Publications, 2020. 392 p.
13. Severijnen M., Peters C. Educating for a Changing Media Landscape: Reconsidering Journalism Education in Higher Education. Journalism Studies. 2024. 18 p. DOI: 10.1080/1461670X.2024.2406814
14. Tynjälä P. Reconsidering Connections Between Higher Education and Working Life in a Knowledge Society. Higher Education. 2022. Vol. 84. P. 803–819. DOI: 10.1007/s10734-021-00707-2
15. UNESCO. Global Standards for the Education of Journalists. Paris : UNESCO, 2023. 44 p.
16. Witte A., Harden T. Intercultural Mediation in Language Learning and Teaching. London : Routledge, 2022. 224 p.

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.



