ПОЛІТРОПЕЇЧНІ СТРУКТУРИ В ХУДОЖНЬОМУ ДИСКУРСІ: КОГНІТИВНО-ДИСКУРСИВНИЙ АНАЛІЗ
Анотація
У статті досліджується феномен політропеїчності як інтегративного принципу організації художнього дискурсу. Метою роботи є теоретичне обґрунтування та опис механізмів взаємодії кількох тропів у межах одного текстового фрагмента на основі когнітивно-лінгвістичного підходу. Актуальність дослідження зумовлена потребою переходу від ізольованого аналізу метафори, порівняння, епітета, метонімії чи гіперболи до системного моделювання їхньої взаємодії як єдиної концептуальної конфігурації. Попри значний внесок когнітивної теорії метафори та сучасної стилістики, питання ієрархії тропів, їх когнітивної інтеграції та ролі у формуванні семантичної щільності тексту залишаються недостатньо систематизованими. Методологія дослідження поєднує елементи когнітивно-семантичного, стилістичного та інтерпретаційного аналізу. Застосовано концептуальний аналіз для виявлення міждоменних відображень, фреймовий підхід для опису втілених моделей, а також контекстуально-дискурсивний аналіз для простеження взаємодії тропів у межах цілісного фрагмента. У дослідженні тропеїзація трактується як динамічний процес одночасної активації кількох концептуальних моделей, що забезпечує смислову багатовимірність і дискурсивну когерентність. Політропеїчні структури розглядаються як багатошарові утворення, у яких метафора виступає базовою матрицею концептуального відображення, порівняння експлікує його, епітет здійснює оцінне профілювання, метонімія заземлює абстракцію в досвіді, а гіпербола підсилює афективну інтенсивність. У романах Кейт Аткінсон, Донни Тартт і Маркуса Зусака політропеїчні конфігурації формуються навколо спільних досвідних схем, однак кожен автор реалізує власну домінантну образну стратегію. Для К. Аткінсон характерна кумулятивна метонімічна стратифікація, що моделює соціальну пам’ять і історичну багатошаровість; у М. Зузака соматично вмотивовані проекції акцентують екзистенційну крихкість і тілесну вразливість; натомість Д. Тартт тяжіє до візуально та мистецьки профільованих метафор, які естетично матеріалізують сприйняття. Поєднання інструментарію стилістичної таксономії з положеннями когнітивної теорії метафори та дискурсивного аналізу забезпечує комплексне пояснення механізмів образної структуризації в сучасній англомовній прозі.
Посилання
2. Panther K.-U., Thornburg L. Metonymy. Handbook of Cognitive Linguistics. Oxford : Oxford University Press, 2003. P. 236–263.
3. Артеменко Ю. О. Відтворення ідіостилю Маркуса Зузака в українському перекладі роману The Book Thief. Південний архів (філологічні науки). 2018. Вип. 73. С. 180–186.
4. Коропатніцька Т. П., Гуцул І. П. Антропоморфна когнітивна модель порівняння. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія : Філологія. Соціальні комунікації. 2020. Т. 31 (70), № 2, ч. 2. С. 124–128. DOI: https://doi.org/10.32838/2663-6069/2020.2-2/22
5. Молчко О. О. Художнє порівняння як категорія перекладознавства (на матеріалі української та англійської мов) : дис. … канд. філол. наук. Львів : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2015.
6. Остапчук І. І. Тропи та тропеїзація англомовного масмедійного дискурсу : дис. … канд. філол. наук. Львів, 2016.
7. Lakoff G. The contemporary theory of metaphor. Metaphor and Thought / ed. by A. Ortony. 2nd ed. Cambridge : Cambridge University Press, 1993. P. 202–251. DOI: https://doi.org/10.1017/CBO9781139173865.013
8. Kövecses Z. Metaphor: A Practical Introduction. 2nd ed. Oxford : Oxford University Press, 2010. 375 p
9. Gibbs R. W. The Poetics of Mind: Figurative Thought, Language, and Understanding. Cambridge: Cambridge University Press, 1994. 527 p.
10. Glucksberg S. Understanding Figurative Language: From Metaphors to Idioms. Oxford : Oxford University Press, 2001. 152 p.
11. Semino E. Metaphor in Discourse. Cambridge : Cambridge University Press, 2008. DOI: https://doi.org/10.1017/CBO9780511486531
12. Steen G. Understanding Metaphor in Literature: An Empirical Approach. London; New York : Routledge, 2014. DOI: https://doi.org/10.4324/9781315843339
13. Асмаковська Г. Г., Ковальова Г. М. Стилістичний ресурс епітета в забезпеченні виразності й оригінальності мовлення. Закарпатські філологічні студії. 2025. Вип. 39, т. 1. С. 15–20. DOI: https://doi.org/10.32782/tps2663-4880/2025.39.1.2
14. Волковинський О. Епітет як носій та елемент стилю. Вісник Львівського університету. Серія : Іноземні мови. 2013. Вип. 21. С. 272–277.
15. Просяннікова Я. М. Порівняння як спосіб пізнання. International Multidisciplinary Conference, Stalowa Wola, Republic of Poland, 20–21 July 2018. Stalowa Wola, 2018. С. 192–194.
16. Артеменко Ю. О. Лінгвокогнітивні кореляції між метафорами у романі Маркуса Зузака «Крадійка книжок» і його українському перекладі. Науковий вісник Херсонського державного університету. 2017. Вип. 1. С. 8–12.
17. Gentner D., Bowdle B. Convention, form, and figurative language processing. Metaphor and Symbol. 2001. Vol. 16, № 3–4. P. 223–247. DOI: https://doi.org/10.1080/10926488.2001.9678896
18. Atkinson K. Behind the Scenes at the Museum. Black Swan, London, 1996. 325 p.
19. Tartt D. The Goldfinch. Little, Brown and Company, New York, 2013. 1030 p.
20. Zusak M. The Book Thief. New York: Alfred A. Knopf, 2006. 552 р.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
