СВІТОГЛЯДНА ҐЕНЕЗА ПІДЛІТКА В ІСТОРИКО-ПРИГОДНИЦЬКОМУ ФЕНТЕЗІ ВОЛОДИМИРА РУТКІВСЬКОГО

Анотація

У статті досліджено механізми світоглядної генези підлітка в історико-пригодницькому фентезі Володимира Рутківського на матеріалі роману «Сторожова застава». Обґрунтовано, що формування національно-культурної ідентичності в пубертатному віці є критичним і вразливим процесом, у межах якого художній текст виконує функцію медіатора між історичною пам’яттю та індивідуальною рефлексією реципієнта. Показано, що літературний наратив здатен транслювати світоглядні орієнтири не через декларативне повчання, а через прожитий досвід персонажа, актуалізуючи механізми ідентифікації та художньої емпатії. Виявлено, що використання прийому часової трансгресії забезпечує трансформацію абстрактного історичного знання у персоніфікований досвід, мінімізуючи дистанцію між сучасним світосприйняттям підлітка та соціокультурним контекстом Київської Русі. Аналіз ініціального сценарію становлення протагоніста Вітька Бубненка засвідчує принципову відмову автора від жанрових кліше «обраності» та технологічного домінування героя-потраплянця. Натомість акцент зроблено на етичному засвоєнні цінностей спільноти, відповідальності та солідарності як ключових чинниках світоглядної зрілості. Доведено, що деміфологізація епічних образів (богатирського циклу) та повернення національних символів у власний культурний контекст виконують функцію деконструкції імперських наративів і сприяють подоланню комплексу національної меншовартості. Окрему увагу приділено соціальній організації художнього світу, яка ґрунтується на взаємоповазі та визнанні жіночої суб’єктності як складниках української аксіологічної традиції. Встановлено, що ініціація героя завершується не лише внутрішньою трансформацією (обряд номінації), а й переосмисленням миру як результату активного спротиву загарбницькій експансії. Зроблено висновок про високий педагогічний і терапевтичний потенціал роману, який пропонує підлітковій аудиторії модель формування національної резильєнтності в умовах сучасних соціокультурних і воєнних викликів. Твір репрезентує концепцію «живої історії», у якій ініціація особистості віддзеркалює процес становлення національної суб’єктності.