ВНУТРІШНІЙ СВІТ ЛЮДИНИ ЧЕРЕЗ СИМВОЛІКУ БІЛОГО КОЛЬОРУ (НА МАТЕРІ УКРАЇНСЬКОЇ, ТУРЕЦЬКОЇ Й АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ)

Ключові слова: колірна картина світу, колоронім, лексема, світогляд, лінгвокультурологічний аспект

Анотація

У статті розглядаються мовні концепти білого кольору в зіставному аспекті на матеріалі української, турецької й англійської мов. Своєрідними й символічними є назви кольорів у різних мовах. Залежно від важливості тих чи інших кольорів і відтінків у повсякденному житті народу, деякі з них більше або менше відображаються в мові. Фразеологізми з компонентом кольору, як і в будь-яких інших фразеологізмах, мають переносне значення. Звісно, такі слова з колоронімом уже не просто називають певною ознакою предмета, вони позначають абстрактне поняття, мають образність, а той чи інший колір є символом. Українська культура відрізняється від турецької та англійської іншим членуванням колірної гами. Кожній культурі властива своя картина світу, отже, колір визначається кожним народом по-своєму, саме тому кількість основних кольорів у кожній культурі різна. Білий у вказаних мовах означає чистоту й позитивне значення. У фразеологізмах із лексемою «білий», що є лише в турецькій мові, має значення «честь і гідність». Асоціація білого кольору зі світлим часом доби наявна майже в усіх культурах. У турецькій мові білий колір представлений у фразеологізмах ширше. На відміну від українських, турецькі ФО з колоронімом «білий» не мають у складі зворотів із полярним значенням «позитивний – негативний». Передбачається, що прикметник «білий» у турецькій лінгвокультурологічній картині світу містить лише позитивну семантику. Серед фразеологічних зворотів в англійській мові з колоронімом white є й такі, де цей компонент зберігає своє первісне значення: a white man, white hot, white hope, white-haired/white-headed boy, white lie, to put on a white sheet. Таким чином, значення білого кольору впливає на семантику фразеологічних одиниць, але не завжди й не всі значення відображаються у фразеології української, англійської й турецької мов. Не завжди в трьох мовах можуть бути фразеологізми з аналізованим компонентом, у яких семантика кольору збігається зі значенням. Може спостерігатися ситуація, як у мові те чи інше значення кольору представлено фразеологічними одиницями, а в іншій – ні.

Посилання

1. Гуменюк І.І. Культурна інтерпретація колірної фразеології. Професійно-прикладні дидактики. 2024. № 1. С. 31–35.

2. Лоскутова Н.М., Ангелинова І.А. Фразеологізми з колористичним компонентом в італійській та українській мовах. Вісник Маріупольського державного університету. Серія «Філологія». 2018. Вип. 19. С. 268–275.

3. Палій К.В. Домаренко М.В., Лупай О.Ю. Колоративи у фразеології та пареміях англійської мови. Актуальні питання гуманітарних наук : міжвуз. збірник наук. праць молодих вчених Дрогоб. держ. пед. ун-ту ім. Івана Франка. Дрогобич : Гельветика, 2022. Вип. 56. Т. 4. С. 199–206.

4. Назаренко О.В. Національно-культурний контекст символіки кольорів в українських фразеологізмах. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія «Філологія». 2020. Вип. 46. Т. 2. C. 43–47.

5. Дика Л.С. Семантичний аналіз турецьких фразеологізмів з колористичним компонентом. Мовні і концептуальні картини світу. 2016. Вип. 57. C. 116–124.

6. Орєхова Л.І., Чаєнкова О.К. Фразеологічні одиниці на позначення емоції радості (на матеріалі української, турецької та англійської мов). Закарпатські філологічні студії Ужгородського національного університету. 2022. Вип. 23. Том 1. С. 222–228. URL: http://zfs-journal.uzhnu.uz.ua/archive/23/part_2/23-2_2022.pdf.

7. Етимологічний словник української мови : у 7 т. / гол. ред. О.С. Мельничук. Київ : Наукова думка, 2006. Т. 5. 705 c.

8. Etymology Online Dictionary. URL: http://etymonline.com.

9. The Oxford Dictionary of Idioms. URL: https://www.oxfordreference.com/display/10.1093/acref/9780198845621.001.0001/acref-9780198845621.

10. The Cambridge International Dictionary of Idioms. URL: http://itools.com/tool/cambridge-international-dictionary-of-idioms.

11. Aksoy Ömer Asım. Atasözleri ve deyimler sözlüğü. Istanbul, 1988.
Опубліковано
2025-04-30