ВИКЛИКИ ПІДЛІТКОВОСТІ В НОВЕЛІСТИЦІ Ж.М.Г. ЛЕ КЛЕЗІО
Анотація
У статті досліджено звернення в новелістиці Ж.М.Г. Ле Клезіо до періоду підлітковості, що постає як час випробувань і формування особистості через вибори в житті. Звернення до новел збірки «Серце палає та інші романси», що функціонує як дзеркальна до зображення образів підлітків-хлопців у збірці «Мондо та інші історії», оскільки тут уже панівними є образи дівчат-підлітків із різними долями, різними ідентичностями, визначає актуальність дослідження. Вивчено особливості конструювання простору дитинства й проблеми, з якими зіштовхуються дівчата-підлітки, символічність цих образів, прослідковано процес формування ідентичності дівчини-підлітка й те, як переміщення в просторі/подорож-ініціація впливає на формування ідентичності. Визначено основну характеристику як дитинство-як-не-радість, бо зіткнення з реальністю змушує дівчат-підлітків занадто швидко дорослішати й утрачати свою дитячу чистоту й наївність. Констатуємо, що втеча є лейтмотивом не тільки в романістиці, а й у новелістиці Ле Клезіо: у цій втечі від реальності персонажі реалізуються через пошук пригод, кохання; утеча функціонує як подорож-ініціація задля віднайдення своєї ідентичності. Виділені проблеми насильства над дітьми та маніпулювання дитячою сексуальністю. Спостерігаємо, що новели збірки порушують питання вибору підлітків і важливості мати дитинство-як-радість для наступного формування повноцінної особистості. Визначені головні топоси дитинства-підлітковості: вулиця, дім, в’язниця, велике місто. Головними маркерами дитинства-підлітковості на прикладі образів дівчат-підлітків виділені безтурботність, страждання, бунт, самотність, утеча, пошук ідентичності й бажання жити. Виявлені символічні об’єкти- атрибути-щастя: собака, рука в руці, вода, фотографія («Серце палає»), прізвище, ніч («Шукачки пригод»). Констатуємо, що новелістика Ж.М.Г. Ле Клезіо репрезентує дитинство/підлітковість-як-радість-наперекір-усьому, що вписує його в контекст авторів літератури про дітей і дитинство. Відзначаємо поліадресованість новелістики Ж.М.Г. Ле Клезіо: від дорослої аудиторії до підліткової.
Посилання
2. Савчук Р. Семіотико-наративні механізми творення текстових можливих світів у французькому художньому наративі ХХ – поч. ХХІ ст. Актуальні питання гуманітарних наук. 2020. Вип. 28. Том 3. С. 70–76. URL: 28-3_2020.pdf (дата звернення 10.02.2025).
3. Дубініна Ю.Ю. Інтермедіальність франкомовного роману Ж.М.Г. Ле Клезіо «Ritournelle de la faim» та її відображення у перекладі : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 035 «Філологія» / наук. керівник І.Є. Шаргай. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 84 с. URL: https://dspace.znu.edu.ua/xmlui/bitstream/handle/12345/4338/ДУБІНІНА%20.МАГІСТЕРСЬКА%20%20ОРИГІНАЛ.pdf?sequence=1&isAllowed=y (дата звернення: 10.02.2025).
4. Білас А. Відтворення питально-мовленнєвого вираження ідентичності персонажа в українському перекладі роману Ж.М.Г. Ле Клезіо «Золотошукач». Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія «Філологія». 2021. № 50. Том 2. С. 78–81.
5. Каратєєва Г.М. Текстовий концепт-константа подорож: позиція мети (на матеріалі творів Ле Клезіо). Наукові записки національного університету «Острозька академія». Серія «Філологічна». 2014. Вип. 48. С. 192–194. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nznuoaf_2014_48_61 (дата звернення: 10.02.2025).
6. Кушнір І Дитячі образи у добірці Г. Ле Клезіо «Мондо та інші історії». Зарубіжні письменники і Україна : збірник наукових праць. Полтава : ППУ, 2012. С. 146–151.
7. Le Clésio J.M.G. Coeur brûle et autres romances. Paris : Gallimard, 2000. 192 p.
8. Кохан Р.А. Іманентна якість дитини у формуванні метамодерного горизонту у романі Ю. Ґордера «Донька директора цирку». Львівський філологічний часопис. 2024. Вип. 15. С. 66–73. URL: https://journal.ldubgd.edu.ua/index.php/philology/article/view/2751 (дата звернення: 10.02.2025).