КОНЦЕПТУАЛЬНА СФЕРА СТИЛЮ ВІРДЖИНІЇ ВУЛЬФ (НА МАТЕРІАЛІ РОМАНУ ВІРДЖИНІЇ ВУЛЬФ «ДО МАЯКА»)
Анотація
Статтю присвячено концептуальній сфері стилю відомої британської письменниці Вірджинії Вульф. Увагу зосереджено на концептуальній картині світу британської вікторіанської сім’ї. Відмінності між чоловічим і жіночим способом мислення, їх поведінкою та життям утворюють прототипи концептуальної сфери. Автори досліджують концептуальну сферу стилю Вірджинії Вульф, яка здебільшого містить такі концепти, як Природа, Час, Простір, Життя, Сім’я, Чоловічі й Жіночі Відносини, Професія, Смерть, Симпатія та Емпатія, Творчість, Свобода й Незалежність, Воскресіння та Вічність. Згадані концепти споріднені, поєднані та залежні одне від одного, що показує загальний розвиток життя та сутність людської природи. У свідомості жінки живе ідея про вічність, радість буття й пізнання істини. Природа чоловічої свідомості, навпаки, орієнтована на пріоритет матеріального світу. Концепт «Життя» тісно співвідноситься з концептом «Природа», матеріальною силою землі та з філософським концептом «Час». Час ототожнюється як універсальний розвиток процесу життя на землі, формування сутності особистості та визначення людської душі, де немає чітких меж між минулим і теперішнім. Концепт «Творчість», що визначається в романі «До Маяка» як основний, тісно пов’язаний із живописом і є проявом індивідуальності та незалежності головної героїні роману Лілі Бріско. Творчість у житті Лілі є прихистком від песимізму й печалі, свої переживання вона трансформує в можливість написання картин. Діяльність Лілі Бріско націлена на створення духовних і матеріальних цінностей та пройнята елементами нового змісту, вдосконалення й розвитку. Вірджинія Вульф стурбована проблемами взаєморозуміння й гармонії стосунків між жінкою і чоловіком. Ця природна сутність відображена на прикладі вікторіанської сім’ї Ремзі в концептах роману Сім’я, Професія та Симпатія. Постулюється ідея, що світобачення Вірджинії Вульф, як жінки-письменниці за часів вікторіанської Англії, не залежить від загальновизнаних суспільних стереотипів про неспроможність жінок писати художні твори, малювати картини чи займатися наукою, тобто творити нове розуміння світу у своїй свідомості.
Посилання
2. Brown P., Levinson S. Politeness: Some Universals in Language Usage. Cambridge : Cambridge University Press, 1987. 345 p.
3. Dijk T.A. van, Kintsch W. Strategies of Discourse Comprehension. New York : Academic Press, 1983. 413 p.
4. Doyle L. These emotions of the body: Intercorporeal narrative in “To the Lighthouse” Twentieth century literature. Hempstead, 1994. Vol. 40, No 1. P. 42–71.
5. Fauconnier G. and Turner M. The Way We Think: Conceptual Blending and the Mind’s Hidden Complexities. New York : Basic Books, 2002. 382 p.
6. Jackendoff R.S. Patterns in the Mind. Language and Human Nature. New York : Basic Books, 1994. 246 p.
7. Chilton P., Schaffner C. Discourse and Politics. In: Discourse as Social Interaction. Discourse Studies: A Multidisciplinary Introduction. Vol. 2, ed. by Teun A. van Dijk. London : Thousand Oaks, New Delhi, 1997. P. 206–230.
8. Keller R. On Language Change. London : Routledge, 1994. 194 p.
9. Kramsch C. Cultural Stereotypes. Language and Culture. Oxford : Oxford University Press, 1998. P. 67–69.
10. Miall A. The Xenophobe’s Guide to The English. London : Ravette Publishing, 1993. 64 p.
11. Rosch E.H. Natural categories. C.P. 1973. P. 328–350.
12. Wierzbicka A. Cross-cultural Pragmatics: The Semantics of Human interaction. Berlin/NY : Walter de Gruyter, 2003. 502 p.
13. Wierzbicka A. Understanding cultures through their key words: English, Russian, Polish, German, and Japanese. New York, Oxford : Oxford University Press, 1997. 328 p.
14. Wierzbicka A. Lexicography and conceptual analysis. Ann Arbor : Karoma, 1985. 245 p.
15. Cho B., Kwon U., Gentry J.W., Jun S. & Kropp F. Cultural values reflected in theme and execution: a comparative study of US and Korean television commercials. Journal of Advertising. 1999. P. 59–73.
16. Naremore J. The World without a Self: Virginia Woolf and the Novel. New Haven : Yale University Press, 1973. 295 p.
17. Smith S. Reinventing Grief Work: Virginia Woolf’s feminist representations of mourning in “Mrs. Dalloway” and “To the Lighthouse”. Twentieth Century Literature. 1995. Vol. 43, No. 4. P 310–327.
18. Fokkema D., Ibsch E. Modernism Conjectures. London, 1987. 330 p.
19. Fillmore Ch. Frame Semantics. In Linguistics in the Morning Calm (ed. by the Linguistic Society of Korea). Seoul : Hanshin, 1982. P. 111–137.
20. Grice H.P. Logic and Conversation. In Cole, P., Morgan, J.L. Syntax and Semantics. Vol. 3: Speech acts. London : Academic Press, 1975. P. 41–58.
21. Woolf V. To the Lighthouse. London : Penguin Popular Classics, 1996. 306 p.
22. Würzbach N. ‘Virginia Woolfs feministische Literaturtheorie im Wandel kultureller Kommunikation. Bestandsaufnahme, Re-Interpretation und Rezeption’, Anglia. Tübingen, 1998, 116. P. 1–29.
