ЛЕКСИЧНІ ЗАПОЗИЧЕННЯ КИТАЙСЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ В КОРЕЙСЬКІЙ МОВІ: СТРУКТУРА Й ФУНКЦІЇ
Анотація
Корейська мова з її багатою історичною спадщиною є унікальним прикладом мовної системи, що поєднує автохтонну лексику й запозичення, зокрема, китайського походження. Створення хангилю в 1446 році не виключило використання китайських ієрогліфів (ханча), які залишили значний слід у корейській лексиці. Сьогодні в корейській мові співіснують три основні типи лексики: слова рідною мовою (고유어), слова китайського походження (한자어) і запозичення з інших мов (외래어). Згідно з даними стандартного словника корейської мови (표준국어대사전), частка слів китайського походження становить понад 57%, значно переважаючи автохтонну лексику. Попри аргументи лінгвістів-пуристів, що реальна частка китайської лексики може бути нижчою, її вплив на корейську мову залишається значним. Слова китайського походження переважно належать до абстрактних і концептуальних понять, часто використовуються в науковій, технічній та офіційній термінології, додаючи формальності й точності мовленню. Важливим аспектом є поява китайсько-корейської сублексики, яка забезпечує багатство синонімічних варіантів. Наприклад, такі слова, як 빨갛다 (червоний, автохтонне) і 붉다 (червоний, китайського походження), співіснують і збагачують мовну систему. Через широке значення слів автохтонного походження вони часто мають декілька китайських відповідників, як у випадку слова 생각 (думка/ідея), що має такі аналоги: 고안, 창안 (думка) і 착상, 발상 (ідея). Особливий інтерес викликають китайські ієрогліфи, створені в Кореї, які не мають аналогів у китайській мові (наприклад, 媤 – сім’я чоловіка, 畓 – рисове поле). Ці лексеми демонструють унікальність мовної еволюції, що відображає як вплив китайської культури, так і творчість корейського народу. Дослідження китайської лексики в корейській мові дає змогу краще зрозуміти її функціональну роль у мовній системі, вплив на розвиток сучасної корейської мови та значення для передачі абстрактних понять. Структурна різноманітність і функціональність запозичень китайського походження роблять їх невід’ємною частиною мовної культури Кореї.
Посилання
2. Naver blog: 초리풍경 «고유어, 한자어, 외래어» (Пейзаж Чорі «Слова рідною мовою, ханча, іноземні слова). URL: https://m.blog.naver.com/top1ha/222023799573 (дата звернення: 24.11.2024).
3. «우리말 어휘의 체계(고유어,외래어,한자어)와 어휘 양상(지역방언, 사회방언, 전문어)» («Корейська система лексики (слова рідною мовою, іноземні слова, ханча) та аспекти лексики (регіональний діалект, соціальний діалект, технічна мова»). URL: https://sseon10.tistory.com/entry/%EC%9A%B0%EB%A6%AC%EB%A7%90-%EC%96%B4%ED%9C%98%EC%9D%98-%EC%B2%B4%EA%B3%84%EA%B3%A0%EC%9C%A0%EC%96%B4%EC%99%B8%EB%9E%98%EC%96%B4%ED%95%9C%EC%
9E%90%EC%96%B4%EC%99%80-%EC%96%B4%ED%9C%98-%EC%96%91%EC%83%81%EC%A7%80%EC%97%AD%EB%B0%A9%EC%96%B8-%EC%82%AC%ED%9A%8C%EB%B0%A9%EC%96%B8-%EC%A0%84%EB%AC%B8%EC%96%B4 (дата звернення: 24.11.2024).
4. Kim, Yoolim & Kotzor, Sandra & Lahiri, Aditi. Is Hanja represented in the Korean mental lexicon?: Encoding cross-script semantic cohorts in the representation of Sino-Korean. Lingua, 2021. 264 p.
5. Шестакова О.В. Морфологічний спосіб творення лінгвістичних термінів корейської мови. Вчені записки Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського. Серія «Філологія. Соціальні комунікації». Київ, 2020. Том 31 (70). № 2. Ч. 4. C. 111–115.
