ДИСКУРС МІСТИЧНОГО В ЗБІРЦІ ОПОВІДАНЬ Н. ВІВЧАРИКА «ТЕ, ЩО СЕРЕД НАС»

Анотація

У статті розкрито особливості взаємодії містичного дискурсу з елементами інших дискурсів (мілітарного, екологічного, морально-етичного) у сучасній українській малій прозі. Зосереджено увагу на маркерах містичного в оповіданнях (саспенс, традиційні локації, філософсько-релігійні практики) і поєднанні містичних елементів з іншими жанровими утвореннями. Установлено, що зазначеній збірці притаманній еклектизм, тобто поєднання різнорідних, часто навіть суперечливих елементів, що є характерною рисою постмодернізму. Проаналізовано такі елементи поетики: містичні характеристики локацій, використання негативно забарвленої лексики на позначення негативних переживань персонажів задля навіювання читачеві особливого містичного стану, розмиття меж між матеріальним світом і світом духовним за допомогою оніричних мотивів і мотивів видінь; предметний вимір, котрий набуває містичної конотації; ефект саспенсу, який досягається шляхом акценту на природних умовах, дивних подіях, візуальних і звукових образах, страху персонажів. З’ясовано, що за допомогою містичних образів і мотивів автор засуджує соціальні й морально-етичні проблеми сьогодення, у деяких оповіданнях переосмислює традиційні для української літератури містичні образи. Визначено жанрово-стильову своєрідність містичних оповідань, а також характерні риси (містичність предметного виміру, розмиття меж між реальним і надреальним, розуміння містики в первісному значенні релігійно-філософського вчення, залучення традиційних локацій), які дають змогу класифікувати її як збірку містичних оповідань.