ЛІНГВІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ АНГЛОМОВНОГО РЕКЛАМНОГО ДИСКУРСУ

Ключові слова: рекламний дискурс, рекламодавці, лінгвістичні моделі, лексичні одиниці

Анотація

Вибір рекламного дискурсу як об’єкта дослідження зумовлений особливою прагматичною значущістю, яку рекламні тексти займають у структурі та організації сучасної мовленнєвої комунікації. Багатогранність змісту та форм дискурсу не дозволяє дати єдине визначення цьому явищу, що призводить до висновку, що дискурс є полісемантичним терміном. Рекламний дискурс охоплює відносини між рекламодавцями та одержувачами реклами, реалізовані через поширення рекламної продукції в друкованих ЗМІ, електронних ЗМІ, на зовнішніх дисплеях, транспортних засобах, а також на нетрадиційних носіях (побутові предмети, деталі інтер’єру та міського простору, різні комп'ютерні носії тощо). Два тренди лежать в основі створення рекламних текстів: лаконічність і виразність. З іншого боку, стиль подачі рекламного тексту частково нагадує телеграфний стиль. Важливо зберігати початкову свіжість інформації, скорочуючи текст до кількох простих, але запам'ятовуваних слів. Реклама є одним із тих типів текстів, що мають на меті прямий вплив на аудиторію. В результаті лінгвістичного аналізу можна зробити висновок, що в структурі рекламного дискурсу існують певні лінгвістичні та мовні моделі, такі як спрощення синтаксису: велика кількість простих, неускладнених речень і номінативних фраз. Щодо лексики, підвищується роль лексичних одиниць зі специфічним і емоційним змістом.

Посилання

1. Бойко В. М. Графодеривація в українських рекламних текстах. Література та культура Полісся. Вип. 104. Серія Філологічні науки. № 19. / відп. ред. і упоряд. Г. В. Самойленко. Ніжин: НДУ ім. М. Гоголя. 2021. С. 132–139.

2. Дядечко Л. Крилаті вислови рекламного походження в аспекті психолінгвістичних досліджень. Мовні та концептуальні картини світу: наукове видання. Київ: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет». 2012. Вип. 41. Ч. 2. С. 3–19.

3. Зірка В. В. Мовна парадигма маніпулятивної гри в рекламі: автореф. дис. ... д-ра філол. наук: спец. 10.02.02. К., 2005. 32 с.

4. Іванова І. Б. Історія української реклами: мовностилістичний аспект: монографія. Харків: Юрайт, 2016. 371 с.

5. Кравченко А. Г. Дискурс у світлі наукових дискусій. Концепція дискурсивного аналізу Т. Ван Дейка. Актуальні проблеми сучасної германістики та методика викладання іноземних мов: колективна монографія. Запоріжжя : Дике Поле, 2015. С. 5–19.

6. Кулик В. Дискурс українських медій: ідентичності, ідеології, владні стосунки. Київ: “Критика”, 2010. 655 с.

7. Почепцов Г.Г. Теорія комунікації. К.: ВЦ «Київський університет», 1999. 308 с.

8. Приходько А. М. Концепти і концептосистеми в когнітивно-дискурсивній парадигмі лінгвістики. Запоріжжя: Прем’єр, 2008. 332 с.

9. Раду А. І. Типологія та лінгвістичні особливості функціонування ділової реклами (на матеріалі англомовної рекламної продукції): дис. … канд. філол. наук : 10.02.04. 2004. 247 с.

10. Реклама під час війни: що працює, а що – ні. URL: https://sostav. ua/publication/reklama-p-d-chas-v-jnishcho-pratsyu-a-shcho-n-92799.html (дата звернення: 20.07.2024).

11. Ogilvy D. Confessions of an Advertising Man. London: Southbank Publishing, 2004. 224 p.
Опубліковано
2024-09-17