МАЙБУТНІ ФАХІВЦІ ТЕХНІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ ЯК СУБ’ЄКТИ ПРОФЕСІЙНО-МОВЛЕННЄВОЇ ПІДГОТОВКИ
Анотація
Стаття присвячена актуалізації проблеми професійно-мовленнєвої підготовки майбутніх фахівців технічних спеціальностей і формування їхньої українськомовної професійно-комунікативної компетентності. Заявлено про необхідність упровадження дієвих методів покращення навичок спілкування державною мовою, що можуть бути реалізовані в межах курсу «Українська мова (за професійним спрямуванням)». Із цією метою запропоновано залучати здобувачів вищої технічної освіти до створення користувацького медіаконтенту за змістом дисципліни. Відповідно до специфіки творчого завдання, майбутні фахівці технічних спеціальностей розвиваються як суб’єкти освітньої діяльності, що виявляється в діалогічній взаємодії та партнерстві в процесі професійно-мовленнєвої підготовки. Для цього здійснено теоретичний аналіз поняття «суб’єкт» з погляду філософії, психології, педагогіки й галузі виробництва й поширення контенту. Дослідження поняття «суб’єкт» спиралося на виділені й теоретично обґрунтовані закономірності становлення суб’єктності учасників освітнього процесу і творців користувацького медіаконтенту. З огляду на специфіку методу залучення майбутніх фахівців технічних спеціальностей до створення користувацького медіаконтенту й аналіз категорійного апарату щодо поняття «суб’єкт», уточнено це поняття в контексті освітнього процесу й визначено, що «суб’єкт» – це людина, яка виявляє високий рівень активності в процесі діяльності, до якої залучена, відносну самостійність, системність і послідовність у діях, прагнення до досягнення освітньої мети, здатність до самоаналізу й саморозвитку. Освітній медіаконтент, який здатні генерувати студенти, а саме користувацький медіаконтент, розглянуто щодо його функціонального складника та місця в процесі комунікації. Визначено, що залежно від царини, у якій зароджується й функціонує медіаконтент, він набуває певної специфіки й щодо мети, і щодо ролі в процесі комунікації. Крім того, різними будуть пріоритетні складники процесу творення та сприйняття медіаконтенту: кодування, передача, декодування або інтерпретація. Зміна акцентів може стосуватися й змісту медіаконтенту.
Посилання
2. Татенко В.О. Суб’єктно-вчинкова парадигма в сучасній психології. Людина. Суб’єкт. Вчинок : філософсько-психологічні студії / заг. ред. В.О. Татенка. Київ : Либідь, 2006. С. 316–358.
3. Велитченко Л.К. Суб’єкт і його атрибутивні категорії. Наука і освіта. 2008. № 4–5. С. 69–79.
4. Descombes V. Le complément de sujet. Enquête sur le fait d’agir de soi-même. Paris : Gal limard, 2004.
5. Laugier S. Le sujet de la certitude. Wittgenstein, dernières pensées. Sous la dir / de J. Bouveresse, S. Laugier, J.-J. Rosat. Marseille : Agone, 2002. Р. 237–264.
6. Соціально-психологічні засади становлення суб’єкта економічної соціалізації : монографія / за наук. ред. В.В. Москаленко. Київ, 2011. 369 с. URL: http://psychology-naes-ua.institute/userfiles/files/monogr.pdf.
7. Гурлєва Т.С. Суб’єктність як основа особистісного розвитку взаємодіючих учасників освітнього процесу. Освітній простір в контексті гуманістичної парадигми: психологічні пріоритети сучасності : збірник наукових праць / за ред. С.Д. Максименка. Київ : Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, 2020. С. 40–52.
8. Вовк В.О. Психолого-педагогічні чинники розвитку суб’єктної позиції майбутнього фахівця. Психологічний часопис. 2017. № 6 (10). С. 25–34.
9. Горська К.О. Медіаконтент цифрової доби: трансформації та функціонування : дис. … докт. наук із соціальних комунікацій : 27.00.01. Київ, 2016. 449 с.
10. Lasswell H. The Structure and Function of Communication in Society. The Process and Effects of Mass Communication. Chicago, 1971.
11. Різун В.В. Теорія масової комунікації : підручник для студентів. Київ : Просвіта, 2008. 260 с.
12. Towards knowledge societies. UNESCO World Report. UNESCO Publishing. Paris, 2005, 226 p. ISBN 92-3-104000-6.