АНГЛОМОВНА ТЕРМІНОЛОГІЯ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН: ДІАХРОНІЧНИЙ АСПЕКТ

Анотація

Стаття присвячена висвітленню діахронічного аспекту англомовної термінології міжнародних відносин. У роботі виокремлено основні етапи становлення англомовної терміносистеми міжнародних відносин; проаналізовано етимологію відповідних термінів в англійській мові. Початково міжнародні відносини базувалися на латині та французькій мові, які домінували в європейській дипломатії, але з піднесенням Великої Британії як світової супердержави у XVIII–XIX століттях англійська мова ставала все більш важливою. Після Першої світової війни англійська мова почала широко використовуватися в міжнародній дипломатії, що сприяло формуванню відповідної терміно-системи. Після Другої світової війни зі зростанням ролі Сполучених Штатів англійська мова закріпилася як основна мова міжнародних відносин, сприяючи подальшій стандартизації термінології. Кінець XX – початок XXI століть із процесами глобалізації та розвитком інформаційних технологій призвели до ще більшого поширення англійської мови в міжнародній сфері, інтегруючи нові терміни, що відповідають сучасним викликам. Таким чином, англійська терміносистема міжнародних відносин є продуктом багатовікових змін та адаптацій, відображаючи еволюцію глобальних комунікацій і співпраці. Етимологія англійських термінів міжнародних відносин демонструє багатовіковий процес запозичень та адаптацій, які відображають історичні, культурні й політичні впливи на формування цієї спеціалізованої лексики. Багато термінів походять із латинської, грецької та французької мов, що зумовлено домінуванням цих мов у європейській дипломатії та праві в різні історичні періоди. Зростання ролі Великої Британії та США у світовій політиці значно сприяло поширенню англійської мови та її термінології на глобальному рівні. Таким чином, етимологія англійських термінів міжнародних відносин є відображенням динамічного процесу культурних і мовних обмінів, які формували сучасну дипломатичну й правову мову.