ФУНКЦІЙНЕ НАВАНТАЖЕННЯ ОКАЗІОНАЛІЗМІВ У ХУДОЖНЬОМУ ТЕКСТІ МАРІЇ ТИТАРЕНКО «КОМУНІКАЦІЯ ВІД НУЛЯ. ЕСЕЇ ДЛЯ МАНІ»
Анотація
Стаття присвячена дослідженню функційного навантаження оказіоналізмів в есеїстиці Марії Титаренко. Мета розвідки полягає в аналізі особливостей актуалізації індивідуально-авторських новотворів і виявленні їх функцій у збірці «Комунікація від нуля. Есеї для Мані». Завдання розробки – охарактеризувати реалізацію текстотвірної, образотвірної, ідіостильової, аксіологічної, емоційно-експресивної, номінативної функцій оказіоналізмів у текстах есеїв. Об’єктом розвідки є оказіональні одиниці в художньому тексті Марії Титаренко. Предметом – особливості реалізації індивідуально-авторських лексичних одиниць і їх функції в есеїстиці. У художньому тексті індивідуально-авторські неологізми виконують низку функцій, серед яких ключовими вважаємо такі: номінативну, ідіостильову, емоційно-експресивну, оцінну, текстотвірну й образотвірну. Номінативна функція реалізується через здатність авторських неолексем пропонувати цікаві неординарні назви для відомих понять або створювати нову реальність, вербалізуючи її, заповнюючи лексичні прогалини та надаючи художньому тексту виразності й унікальності. Ідіостильова функція відображає авторський стиль, текст стає впізнаваним і сприймається як візитівка наратора. Функція образотворення підкреслює особливості авторського світосприйняття, сприяє візуалізації описаного в уяві реципієнта, робить текст виразним, динамічним, а також розширює значення узуальних слів, додаючи нові відтінки значення або контексти. Емоційно-експресивна функція індивідуально-авторських новотворів простежується через посередництво кількох аспектів: інтонаційна виразність, атракційність (будь-який новотвір привертає увагу), емоційне забарвлення значень (демінутивні й пейоративні суфікси), неочікуваність та оригінальність, символічне навантаження. Аксіологічна функція досліджуваних одиниць полягає в їх здатності формувати оцінну рамку повідомлення, розміщуючи його сприйняття на шкалі від «+» до «-». Текстотвірна функція працює на розгортання тексту, формування його змістової канви, розширення меж сприйняття художнього цілого. Оказіоналізми реалізують окреслені функції не відокремлено, а тільки у співдії з іншими мовними засобами відображають авторську картину світу.
Посилання
2. Вокальчук Г.М. Авторський неологізм в українській поезії ХХ століття (лексикографічний аспект) : монографія / за ред. А.П. Грищенка. Рівне : Науково-видавничий центр «Перспектива», 2004. 524 с.
3. Жижома О.О. Індивідуально-авторські новотвори в поетичному дискурсі 80–90-х років ХХ століття : автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.02.01 «Українська мова». Донецьк, 2003. 18 с.
4. Стефурак Р.І. Лексичні засоби вираження образності в поетичному тексті Богдана Томенчука. Вчені записки ТНУ імені В. . Вернадського. Серія «Філологія. Журналістика». 2022. Том 33 (72). № 4. Ч. 1. С. 72–76.
5. Кулик О.Д. Оказіоналізми як мовний засіб створення епатажної реклами. Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія «Філологія. Журналістика». 2022. Том 33 (72). № 3. С. 17–22.
6. Літературознавчий словник-довідник / за ред. Р.Т. Гром’яка, Ю.І. Коваліва, В.І. Теремка. Київ : Академія, 2007. 752 с.
7. Титаренко М. Комунікація від нуля. Есеї для Мані. Львів : Видавництво Старого Лева, 2019. 232 с.
8. Мала філологічна енциклопедія : довідник / укл. О.І. Скопненко, Т.В. Цимбалюк. Київ : Довіра, 2007. 478 с.