СПЕЦИФІКА ФУНКЦІОНУВАННЯ ЗАГОЛОВКІВ-ПАРАДОКСІВ В ЕСЕЇСТИЧНОМУ ТЕКСТІ (ЗА МАТЕРІАЛАМИ ЗБІРОК С. ПРОЦЮКА)
Анотація
У статті проаналізовано специфіку функціонування заголовків-парадоксів в есеїстичному тексті. Матеріалом дослідження стали есеї зі збірок відомого сучасного письменника С. Процюка «Аналіз крові», «Відкинуті і воскреслі», «Гіркий світ, солодкий світ», «Канатохідці», «Канатоходці», «Тіні зʼявляються на світанку». Обґрунтовано виняткову роль заголовка в есеїстичному тексті, котрий за природою є парадоксальним, адже в есеї автор запитує, грає і провокує на діалог, апелюючи до механізмів уяви та ціннісних орієнтирів читача, не скутого єдиною перспективою бачення і мислення. Звернено увагу, що реципієнт відіграє принципову роль у формуванні змістової цілісності есеїстичної форми. На підставі аналізу текстів і їх заголовків зі збірок С. Процюка доведено, що парадокс у заголовку есею – це словесна композиція, якій властиві алогізм або суперечність, синхронна реалізація відношень контрасту і тотожності, узагальненість і сполучуваність, непередбачуваність у визначенні відомого і традиційного. Прийом парадоксу в заголовковому комплексі есеїстичного тексту – це алогічний зв’язок двох частин одного чи декількох висловлювань, за допомогою якого об’єднуються контроверсійні поняття, заперечуються чи переглядаються загальноприйняті погляди та уявлення. Улюбленими стилістичними прийомами створення парадоксів у назвах есеїв С. Процюка стали повтор, антитеза, гіпербола, метафора, персоніфікація, каламбур, оксюморон тощо. Зроблено висновок, що есеїст впливає на читача передусім через емоційну сферу, а поєднання стилістично чи семантично непоєднуваних елементів – продуктивний засіб експресивного ефекту сприймання тексту, у якому парадоксальність у викладі матеріалу є нормою. Узагальнено, що заголовки-парадокси – важливий елемент есеїстичного тексту, частина ідіостилю, особливо якщо автор тексту – письменник, творець словесних образів. Ці заголовки наділені прагматичним потенціалом, оскільки експресивність у поєднанні з іншими мовними засобами підсилює емоційний вплив на читача.
Посилання
2. Сікорська В.Ю., Назаренко О.М., Мельник С.М. Структурні трансформації прецедентних заголовків у публіцистичному дискурсі. URL: http://baltijapublishing.lv/omp/index.php/bp/catalog/download/174/7813/16327-1?inline=1 (дата звернення: 25.07.2023).
3. Орендарчук Г.О. Логіка : навчальний посібник для студентів економічних та юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів. Вид. 2-ге, переробл. і доп. Тернопіль : Астон, 2008. 272 с.
4. Навчально-методичний посібник для самостійної роботи та практичних занять з навчальної дисципліни «Логіка» (галузь знань 0304 «Право», 0302 «Міжнародне право»; освітньо-кваліфікаційний рівень «Бакалавр»; напрям підготовки 6.030401 «Правознавство», 6.030202 «Міжнародні відносини») для студентів I курсу денної форми навчання / уклад.: О.М. Юркевич, В.Д. Титов, С.Е. Зархіна та ін. Харків : Нац. ун-т «Юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого», 2013. 90 с.
5. Денискіна Г.О. Особливості функціонування заголовків-парадоксів у мові сучасної української газетної публіцистики. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія: 10. Проблеми граматики і лексикології української мови : збірник наукових праць / відп. ред. М.Я. Плющ. 2011. Вип. 8. С. 308–312.
6. Жванія Л. Комунікативний аналіз літературно-критичного есею Є. Сверстюка «Остання сльоза». Образ. 2017. С. 83–89.
7. Шевченко Т. Портретний есей у творчості Степана Процюка (за матеріалами збірок «Відкинуті і воскреслі», «Гіркий світ, солодкий світ»). Вчені записки Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського. 2022. Том 33 (72). № 4. Ч. 2. С. 96–100.
8. Процюк С. Відкинуті і воскреслі. Брустурів : Дискурсус, 2020. 192 с.
9. Гетьманець М.Ф., Михайлин І.Л. Сучасний словник літератури і журналістики. Харків : Прапор, 2009. 384 с.
10. Процюк С. Аналіз крові. Київ : Грані-Т, 2010. 144 с.
11. Літературознавчий словник-довідник NB. Київ : Академія, 1997. 752 с.
12. Процюк С. Гіркий світ, солодкий світ. Брустурів : Дискурсус, 2021. 176 с.
13. Процюк С. Канатохідці. Брустури : Дискурсус, 2016. 232 с.
14. Процюк С. Канатоходці. Івано-Франківськ : Тіповіт, 2007. 302 с.
15. Процюк С. Тіні зʼявляються на світанку. Луцьк : Твердиня, 2011. 216 с.