СПЕЦИФІКА ФУНКЦІОНУВАННЯ ЗАГОЛОВКІВ-ПАРАДОКСІВ В ЕСЕЇСТИЧНОМУ ТЕКСТІ (ЗА МАТЕРІАЛАМИ ЗБІРОК С. ПРОЦЮКА)

Анотація

У статті проаналізовано специфіку функціонування заголовків-парадоксів в есеїстичному тексті. Матеріалом дослідження стали есеї зі збірок відомого сучасного письменника С. Процюка «Аналіз крові», «Відкинуті і воскреслі», «Гіркий світ, солодкий світ», «Канатохідці», «Канатоходці», «Тіні зʼявляються на світанку». Обґрунтовано виняткову роль заголовка в есеїстичному тексті, котрий за природою є парадоксальним, адже в есеї автор запитує, грає і провокує на діалог, апелюючи до механізмів уяви та ціннісних орієнтирів читача, не скутого єдиною перспективою бачення і мислення. Звернено увагу, що реципієнт відіграє принципову роль у формуванні змістової цілісності есеїстичної форми. На підставі аналізу текстів і їх заголовків зі збірок С. Процюка доведено, що парадокс у заголовку есею – це словесна композиція, якій властиві алогізм або суперечність, синхронна реалізація відношень контрасту і тотожності, узагальненість і сполучуваність, непередбачуваність у визначенні відомого і традиційного. Прийом парадоксу в заголовковому комплексі есеїстичного тексту – це алогічний зв’язок двох частин одного чи декількох висловлювань, за допомогою якого об’єднуються контроверсійні поняття, заперечуються чи переглядаються загальноприйняті погляди та уявлення. Улюбленими стилістичними прийомами створення парадоксів у назвах есеїв С. Процюка стали повтор, антитеза, гіпербола, метафора, персоніфікація, каламбур, оксюморон тощо. Зроблено висновок, що есеїст впливає на читача передусім через емоційну сферу, а поєднання стилістично чи семантично непоєднуваних елементів – продуктивний засіб експресивного ефекту сприймання тексту, у якому парадоксальність у викладі матеріалу є нормою. Узагальнено, що заголовки-парадокси – важливий елемент есеїстичного тексту, частина ідіостилю, особливо якщо автор тексту – письменник, творець словесних образів. Ці заголовки наділені прагматичним потенціалом, оскільки експресивність у поєднанні з іншими мовними засобами підсилює емоційний вплив на читача.