«…ПОШУКИ НЕЗРИМОЇ НІМОЇ СУТІ В СУТІНКАХ ПОНЯТЬ»: МОДЕЛЮВАННЯ СМИСЛОВОГО ПРОСТОРУ ХУДОЖНЬОГО ТЕКСТУ (НА ПРИКЛАДІ ПОЕЗІЇ ЛІНИ КОСТЕНКО)

Анотація

Статтю присвячено світоглядно-естетичній проблемі потрактування художнього тексту. Увага науковців до проблем герменевтики тексту залишається неослабною протягом багатьох десятиліть, змінюючи грані вивчення й віддзеркалення, з огляду на двоїсту природу мови, що таїть у собі певні складнощі, які виявляються у спробі виділити її формально-чуттєвий бік, котрий за обмежених форм вбирає у себе незчисленне розмаїття смислів. З огляду на турбулентні обставини сьогодення особливої актуальності набуває мовно-мовленнєва взаємодія як соціально значуща проблема сучасної філології й комунікативістики. Метою цієї статті є презентація алгоритму моделювання смислового простору тексту як породження художньої інтенсії видатної Індивідуальності, що в очах спільноти є речником конкретного часопростору, духовно-історичного досвіду свого народу. Таким речником є Ліна Костенко – «цариця поезії в Україні» (Дж. Луцький), тому дискурс-аналіз саме її художніх текстів здійснено для встановлення співвідношення мовної й розумової інтенсії, смислів, уречевлених у мовних знаках. У результаті з’ясовано: естетично марковані компоненти художнього дискурсу, художні «факти» мови з образним потенціалом – інтенсіонали як художні смисли, укарбовані в мову митця, відзначені націленістю на організацію сприймання мовного повідомлення в лінгвокреативному ключі та у разі розуміння вимагають від читача «декодуючого напруження», тобто мислиннєво-мовленнєвої діяльності, котра активізується через необхідність перекодування імпліцитних форм «чужого» тексту і пошуки експліцитних форм у власному лексиконі. Констатується, що комунікативно-мовленнєва діяльність адресата художнього тексту передбачає актуалізацію здатності відчувати інтелектуальну насолоду самою формою вираження думки. Акцентується, що художньо-мовна компонента мовної компетенції – необхідна умова формування читацької культури, оскільки передбачає сукупність мовних умінь, що дозволяє здійснювати інтерпретацію повідомлень, декодування сенсу, моделювання смислового простору художнього тексту у креативній мовній формі.