ПОЕТИКА ВІЗУАЛЬНОСТІ В ТВОРІ «ЛІСОВА ПІСНЯ» ЛЕСІ УКРАЇНКИ: ПЕРЕКЛАДАЦЬКИЙ АСПЕКТ

Ключові слова: Леся Українка; переклад; Лісова Пісня; Персіваль Канді; Ґледіс Еванс; поетика візуальності; візуальність

Анотація

У статті проведено аналіз перекладу українських міфологічних реалій на англійську мову. Проблема недостатньо вивчена лінгвістами. Від точності перекладу авторського задуму, залежить правильне толкування читачем образу та розуміння загальної суті твору. Основою дослідження слугувала драма-феєрія Лесі Українки «Лісова Пісня». При дослідженні проблем перекладу порівнювалися роботи Ґледіс Еванс та Персіваля Канді. Особлива увага приділялася використання перекладацьких методів, прийомів та збереження оригінального авторського стилю і проявленні стильових особливостей мови перекладача. Композиція «Лісової пісні» – це органічне переплетення двох життів і двох світів – світу природи та людини. Багато хто вважає його шедевром. Леся Українка назвала цей твір драмою-феєрією, як у драмі, у якій відбуваються незвичайні, неймовірні перетворення, де фігури створюються уявою і існують поруч із людьми. Уява Лесі Українки була наповнена фольклорними джерелами та образами народних легенд та балад. Такий багатий внутрішній світ важко передати англійською. Одним із способів вирішення цієї проблеми було використання міфологічної істоти, загальні риси якої схожі до українського відповідника. Але це призвело до того, що обраний англійський міфологічний персонаж володів негативними відмінними від української версії рисами або був візуально протилежним йому. Іноді негативне смислове забарвлення не повністю відповідало згаданому персонажу. Персіваль Канді та Гледіс Еванс часто вдавалися до цього рішення,називаючи Лісовика – Гобліном, або Злидні – Імпами. Встановлено, що метод транслітерації та додавання описового перекладу найкраще працює для побудови правильного візуального образу. На закінчення, фольклорні образи, які використовувала Леся Українка, вимагають від перекладача володіння екстралінгвістичними мовними навиками, щоб не втратити смислові елементи першоджерела. Однак, Персіваль Канді та Гледіс Еванс зберегли комунікативну сутність оригіналу. Прагнучи імітувати той самий досвід, який проектується на читача, як і сама Леся Українка. Вони максимально точно відтворили контекстний зміст її твору, використовуючи широкі можливості англійської мови.

Посилання

1. Аврахов Г. Вивчення драми-феєрії «Лісова пісня» в школі. Київ : Радянська школа, 1989. 156 с.

2. Березинський В. В англомовному світі. Київ, 1971. № 2. C. 95-98.

3. Василик Д. Хорові твори Миколи Ластвовецького на слова Лесі Українки: Особливості прочитання. Молодь і ринок. Щомісячний науково-педагогічний журнал. Дрогобич, 2018. № 7(162). 117 с.

4. Гончар О. Наша Леся. Письменницькі роздуми. Київ : 1980. 214 с.

5. Драч І. Слово про Лесю. Духовний меч: Літ.-крит. статті та есе. Київ : 1983. 58 с.

6. Леся Українка. Лісова пісня : Лірика і драматичні твори; вступне слово Ал. Дейча. 1988. 399 с.

7. Українка Леся. Твори в чотирьох томах. Том 3. Упорядн. Н. Вишневська. Київ: Дніпро, 1982. 432 с.

8. Франко І. Леся Українка: зібрання творів у 50 т. / Наук. думка. Київ : 1981. Т. 31. 512 с.

9. Cundy Percival. Spirit of Flame: A Collection of the Works of Lesya Ukrainka. Translated by Percival Cundy. York: Bookman Associates, 1950. Pp. 169-260.

10. Ukrainka, Lesia. (1985). Forest Song. A fairy drama in three acts, Gladys Evans. Kyiv, Dnipro Publ.

11. Нікси: веб-сайт. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Нікси

12. Will-o’-the-wisp: веб-сайт. URL: https://en.wikipedia.org/wiki/Will-o%27-the-wisp

13. Гобліни: веб-сайт. URL:https://uk.wikipedia.org/wiki/Гобліни
Опубліковано
2023-09-22