ФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ

Анотація

У статті висвітлено наукові погляди щодо питання формування української літературної мови, історії офіційно-ділового стилю української мови та оформлення ділових паперів. Проаналізовано літературні пам’ятки Київської Русі й доведено, що мовою цих пам’яток стала старослов’янська, тобто наявні елементи живої народної мови, які існують у сучасній літературній українській мові. Цією мовою пишуть державні документи, літописи, проповіді, твори давньої літератури. Українська мова належить до давньописемних мов, її писемність налічує понад тисячу років. Описано, що з часом старослов’янська мова набуває дедалі більше місцевих рис. Народна мовна стихія все більше потрапляє у процес переписування, у книги і документи. Одним із найдавніших текстів – пам’яток офіційно-ділового стилю у Києві, що збереглися у своєму первісному вигляді, є Ізборник Святослава 1073 р., у якому є чимало українських слів, знайомих і сучасному поколінню українців. Яскравим прикладом приватного ділового листування офіційно-ділового стилю, що стосується різних господарських справ, є Новгородські берестяні грамоти. Це багатий і переконливий матеріал про український характер мови офіційно-ділового стилю Київської Русі. Перші документи нашої держави доби Київської Русі складені давньоруською мовою. І цією мовою ще в Х–ХІІІ ст. написаний один з найяскравіших взірців офіційно-ділового стилю Київської Русі – оригінальний звід світських законів Ярослава Мудрого «Руська правда» (30-ті рр. ХІ ст.), у якому відбиті юридичні норми права Х–ХІ ст. Серед документів такої доби відомий найдавніший статут Володимира Мономаха, вміщений у розширеній редакції «Руської правди». Таким чином, посилаючись на дослідження багатьох науковців-мовознавців та істориків за декілька століть, можна стверджувати, що офіційно діловий стиль сучасної української мови має більш ніж тисячолітню історію і нині, маючи функціональні підстилі, певні стильові ознаки, властивості, певні кліше, стиль стрімко розвивається, збагачуючись лексикою.