ФЕНОМЕН БІЛІНГВІЗМУ В УКРАЇНІ КРІЗЬ ПРИЗМУ ЛІНГВІСТИЧНОЇ ІНТЕРФЕРЕНЦІЇ

Анотація

Головним складником та результатом взаємодії різних мовних систем, які можуть бути спорідненими, є явище білінгвізму. Це сприяє виникненню мовних контактів, які проявляються через лінгвістичну інтерференцію. Реальною мовною ситуацією в Україні на сьогодні ще є проблема українсько-російської двомовності, що зумовлена тривалими культурними та політичними зв’язками між країнами. Тривалий період перебування України спочатку у складі росії, а потім у Радянському Союзі призвів до двомовності на її території. Сьогодні незалежно від місця – на вулиці, в установах, організаціях, на підприємствах або навіть у межах однієї родини, можна почути як українську, так і російську мови. Більшість громадян України є білінгвами, тобто людьми, які добре володіють обома мовами. Мовна ситуація, в якій на одній території функціонують дві мови, має як позитивні, так і негативні наслідки. З одного боку, такий контакт мов сприяє взаємозбагаченню мовних систем, що призводить до збільшення словникового запасу кожної з них. Однак, з іншого боку, брак свідомого використання специфічних національних слів може призвести до порушення літературних норм і негативно вплинути на якість мовленнєвої комунікації. У статті розглянуто поняття білінгвізму в Україні та його зв’язок з лінгвістичною інтерференцією, наведені приклади мовної взаємодії, що відбувається в умовах білінгвізму, а також описані наслідки цього явища для мовної культури та етнічної ідентичності населення. У статті також проаналізовано історичні передумови виникнення явища білінгвізму, наведено шляхи подолання негативних наслідків лінгвістичної інтерференції в умовах білінгвізму, до яких належать розвиток мовленнєвої культури, підтримка української мови, використання білінгвальних методів, розвиток мовленнєвого самосвідомлення та зменшення міжмовної інформаційної конкуренції. Ці шляхи, окрім запобігання негативним наслідкам білінгвізму, можуть допомогти зберегти літературну чистоту української мови. Було визначено, що держава мусить стимулювати використання української мови в усіх сферах життя, забезпечувати її захист від зайвого впливу інших мов та сприяти її розвитку.