ПРЕЦЕДЕНТНІ ЗАГОЛОВКИ З ТЕКСТІВ МАСОВОЇ КУЛЬТУРИ В УКРАЇНСЬКОМУ МЕДІАДИСКУРСІ
Анотація
У статті проаналізовано прецедентні одиниці, які найповніше реалізовано в українському медіадискурсі, зокрема в заголовкових комплексах газетного тексту, що за походженням виокремлюємо з текстів масової культури. Такі заголовки легко сприймаються реципієнтами, вони не потребують глибинного тлумачення, їхній зміст перебуває на поверхні. Доведено, що масова комунікація демонструє такий інтердискурсивний рівень взаємодії, з одного боку, газетний дискурс, а з іншого – цілісний масмедійний простір, основними формами репрезентації якого є кіно, телебачення, естрада, а також і безпосередньо газетно-журнальний дискурс. Спільний інформаційний простір уможливлює широке застосування і проникнення до газетного дискурсу різних елементів інших типів дискурсів масмедійного простору, а також їх масштабний характер. Зазначено, що основну групу заголовків представляють назви кінострічок і мультиплікаційних фільмів та телевізійних серіалів. Використовують насамперед видозмінені назви зарубіжних кінострічок та цитати з відомих мультиплікаційних фільмів, добре відомих українському глядачеві. Цитати набули прецедентного статусу й певної афористичності, тому виправданим є вживання в газетному дискурсі. Другою групою прецедентних заголовків є рекламний дискурс політичної тематики. Численні політичні слогани та гасла президентських, парламентських і регіональних виборів, що тиражувалися через зовнішню рекламу, широко вживаються в газетних статтях, переважно в трансформованому вигляді. У таких заголовках основний компонент – слоган – подається майже без змін, а вже другий, другорядний, є коментарем до слогану. Вони мають переважно двочленну будову: складаються з ядерного компонента, який має прецедентний характер, і допоміжного. Проаналізовано третю групу прецедентних одиниць масової культури, що становить естрадний або шоу-дискурс, зокрема назви телепроєктів, програм, цитати з авторських пісень та кінострічок. Більшість таких цитат подається у трансформованому вигляді, виключно лексичного рівня, тому реципієнт легко встановлює передтекст.
Посилання
2. Селіванова О.О. Лінгвістична енциклопедія. Полтава : Довкілля-К, 2011. 844 с.
3. Романченко А.П. Трансформовані фразеологічні одиниці в засобах масової інформації. Міжкультурна комунікація: проблеми та перспективи. Одеса – Тирасполь. 2012. С. 338–344.
4. Назаренко О.М. Інтертекстуальні одиниці у прозі Юрія Іздрика. Культура слова : збірник наукових праць. Вип. 90. Київ : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2019. С. 55–64.
5. Назаренко О.М., Лазаренко С.В. Фольклорне походження прецедентних газетних заголовкових комплексів. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія «Філологія». Вип. 49. Одеса, 2021. С. 149–152.
6. Занько О.В. Вияви прецедентних феноменів у сучасному українському тексті ЗМІ. Application of knowledge for the development of science. 2023. Stockholm, Sweden. С. 286–288.
7. Пахненко І.І., Тєлєтова С.Г. Феномен прецедентності в анекдотах та жартах. Вчені записки Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського. Серія «Філологія. Соціальні комунікації». Том 32 (72). № 5. Ч. 1. Київ, 2022. С. 57–62.