ПОРІВНЯЛЬНИЙ СТАТИСТИЧНИЙ АНАЛІЗ БІЗНЕС-СЕРЕДОВИЩА КРАЇН ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ ТА УКРАЇНИ (НА ПРИКЛАДІ ТРАНСПОРТНОЇ ГАЛУЗІ)

Анотація

Вступ. Транспортна система є ключовим чинником економічної інтеграції України до Європейського Союзу та забезпечення стійкості національної економіки в умовах воєнних викликів. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю порівняльної оцінки транспортного бізнес-середовища України та країн ЄС з метою виявлення структурних відмінностей, проблем функціонування та перспектив розвитку. Мета. Метою статті є здійснення порівняльного статистичного аналізу транспортного бізнес-середовища України та країн Європейського Союзу з метою виявлення ключових відмінностей, проблем і перспектив розвитку в умовах європейської інтеграції та воєнних дій. Результати. Дослідження базується на офіційних даних Євростату, Укрстату, Світового банку та аналітичних звітах Європейської Комісії. Проаналізовано структуру вантажообігу за видами транспорту, стан транспортної інфраструктури, рівень контейнеризації та цифровізації логістичних процесів, а також особливості регуляторного середовища України та ЄС. Встановлено, що транспортна система України характеризується високою залежністю від залізничних перевезень і насипних вантажів, тоді як у країнах ЄС домінує диверсифікована модель із переважанням автомобільного транспорту та широким застосуванням мультимодальних перевезень. Виявлено вплив воєнних дій на трансформацію логістичних маршрутів, скорочення ролі морського транспорту та зростання значення автомобільних перевезень і «Смуг солідарності» у забезпеченні зовнішньої торгівлі України з ЄС. Визначено суттєвий розрив між Україною та країнами ЄС за показниками якості інфраструктури, ефективності логістики та рівня цифровізації, попри позитивні зрушення у впровадженні електронних сервісів. Висновки. Обґрунтовано стратегічні напрями підвищення конкурентоспроможності транспортної системи України, зокрема модернізацію транспортної інфраструктури, розвиток інтермодальних перевезень, поглиблення цифровізації логістичних процесів і гармонізацію регуляторного середовища відповідно до стандартів Європейського Союзу. Отримані результати можуть бути використані у формуванні державної транспортної політики, плануванні післявоєнного відновлення інфраструктури та обґрунтуванні інвестиційних рішень у сфері транспорту й логістики.