ЕКОНОМІКО-ПРАВОВА МОДЕЛЬ ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА В ЗАЛІЗНИЧНІЙ ГАЛУЗІ УКРАЇНИ

V.M. Sukmaniuk

doi:10.33082/td.2020.2-7.02

V.M. Sukmaniuk Національний транспортний університет

DOI: https://doi.org/10.33082/td.2020.2-7.02

Ключові слова: залізнична галузь, державно-приватне партнерство, економі- ко-правова модель взаємодії державі і приватного бізнесу, юридична особа, спіль- на діяльність

Анотація

Вступ. В умовах обмеженого фінансування, породженого складною еконо- мічною ситуацією в країні, зростає актуальність і важливість застосування будь-яких форм партнерства держави і приватних підприємств у галузях, які відносяться до державної монополії та виконують значне соціальне наванта- ження. Мета. Метою статті є уточнення сутності поняття «державно- приватне партнерство» з урахуванням його визначальних характеристик та розроблення підходу до формування економіко-правової моделі державно-при- ватного партнерства, що забезпечує прискорений та ефективний розвиток залізничної інфраструктури в умовах складної загальноекономічної ситуації в країні та обмеженого фінансування стратегічно важливих галузей. Резуль- тати. До трактувань дефініції «державно-приватне партнерство» внесено принципові доповнення, що характеризують відмінності такого партнерства від інших випадків взаємодії держави з інвесторами та приватними підпри- ємцями. Обґрунтовано доцільність застосування державно-приватного парт- нерства як єдиного шляху забезпечення прискореного розвитку стратегічних галузей та отримання позитивного ефекту від реалізації суспільно значущих проєктів. Здійснено варіантний аналіз і запропоновано економіко-правову модель розвитку залізничної галузі у формі державно-приватного партнерства шляхом ведення державним підприємством та інвестором спільної діяльності без створення юридичної особи. Підкреслено соціальну спрямованість проєкту з розвитку залізничної інфраструктури та досягнення балансу розподілення вигод і ризиків між його учасниками. Висновки. Запропонований варіант парт- нерства державного підприємства і приватного бізнесу, в основі якого лежить спільна діяльність без створення юридичної особи, дасть змогу залучити значні кошти вітчизняного інвестора для суттєвого збільшення провізної спромож- ності залізниці на перевантаженій дільниці, що матиме соціальний та низку інших позатранспортних ефектів, а також сприятиме отриманню очікуваних вигод кожним учасником спільного проєкту.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

1. Практическое руководство по вопросам эффективного управления в сфере государственно-частного партнерства. Нью-Йорк, Женева: Организация Объединенных Наций, 2008. 114 с.

2. Рожкова С.А., Максимов В.В. Особенности использования в России государственно-частного партнерства как самого сложного инвестиционного проекта. Экономические проблемы современной глобализации: Материалы работы весенней конференции молодых ученых-экономистов, г. Санкт-Петербург, 20 апреля 2007 г. СПб. : Издательский центр ЭФ СПбГУ, 2007. С. 130–131.

3. Максимов В.В. Государственно-частное партнерство в транспортной инфраструктуре: критерии оценки концессионных конкурсов. М. : Альпина Паблишерс, 2010. 178 с.

4. Private Participation in Infrastructure Projects Database. The World Bank Group – The Public-Private Infrastructure Advisory Facility. July. 2008. URL: http://ppi.Woridbank.org (дата звернення: 18.11.2020).

5. Renda A., Schrefler L. Public-Private Partnerships: Models and Trends in the European Union (№IP / A / IMCO / SC / 2005–161). The European Parliament, 2006. 11 p.

6. Бондарь Н.Н. Опыт государственно-частного партнерства в транспортной отрасли: достижения и неудачи. URL: http:/www.trn.ua/articles/2135 (дата звернення: 23.11.2020).

7. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року № 435-ІV / Верховна Рада України. Відомості Верховної Ради України. 2003. №№ 40–44. Ст. 356.

8. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 12 «Фінансові інвестиції». Офіційний вісник України. 2000. № 21. Ст. 870.

9. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 р. № 436-ІV / Верховна Рада України. Відомості Верховної Ради України. 2003. №№ 18, 19–20, 21–22. Ст. 144.

10. Про оподаткування прибутку підприємств : Закон України від 28 грудня 1994 р. № 334/94-ВР в редакції Закону від 22.05.97 р. № 283/97-ВР / Верховна Рада України. Відомості Верховної Ради України. 1997. № 27. Ст. 181 (зі змінами).

11. Порядок ведення податкового обліку та складання податкової звітності результатів спільної діяльності на території України без створення юридичної особи : наказ Державної податкової адміністрації України від 11 липня 1997 р. № 234. URL: https://ips.ligazakon.net/document/REG2112?an=2 (дата звернення: 25.11.2020).

12. Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з укладанням та виконанням договорів про спільну сумісну діяльність : роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 28 квітня 1995 р. № 02-5/302 (зі змінами). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v_302800-95#Text (дата звернення: 25.11.2020).

13. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні : Закон України від 6 липня 1999 року № 996-XIV / Верховна Рада України. Відомості Верховної Ради України. 1999. № 40. Ст. 365 (зі змінами).

14. Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 31 «Фінансова звітність про частки у спільних підприємствах». URL: http://www.minfin.gov.ua/ (дата звернення: 26.11.2020).