ЕКОЛОГІЧНІ КРИТЕРІЇ СТАЛОГО РОЗВИТКУ В СТРАТЕГІЧНОМУ УПРАВЛІННІ ПІДПРИЄМСТВАМИ МОРСЬКОГО ТРАНСПОРТУ

Ключові слова: екологічні критерії, сталий розвиток, парникові гази, викиди, транспортна та логістична інфраструктура, морський транспорт, судноплавство, стратегічний менеджмент, зелені інвестиції

Анотація

Вступ. Актуальність теми дослідження зумовлена суттєвим впливом екологічних факторів на світову економіку, зокрема судноплавну галузь, і підвищеною увагою з боку інвесторів, регуляторів, працівників та інших стейкхолдерів до екологічних аспектів діяльності транспортних та логістичних компаній. Мета. Стаття присвячена удосконаленню методологічних та методичних засад розробки корпоративної стратегії транспортних підприємств з урахуванням екологічних критеріїв сталого розвитку та на основі аналізу практичного досвіду судноплавних та логістичних компаній, а також дослідженню нових підходів до фінансування інвестицій у проєкти, пов’язані з вирішенням екологічних проблем у судноплавній галузі. Результати. Систематизований практичний досвід урахування екологічних аспектів під час розробки корпоративної стратегії судноплавними та логістичними компаніями. Визначено роль Принципів Посейдона у фінансуванні інвестицій, пов’язаних з вирішенням екологічних проблем у судноплавстві, і нові інструменти фінансування інвестицій у проєкти, спрямовані на вирішення екологічних проблем у галузі, на основі довгострокового боргового фінансування. Запропоновано універсальну структуру екологічних критеріїв сталого розвитку судноплавних і логістичних компаній. Висновки. Найважливіші екологічні фактори для судноплавних і логістичних компаній включають скорочення викидів, систему очищення стічних вод, декарбонізацію ланцюгів постачання, екологічне пальне і просування ресайклінгу суден. Практична користь Принципів Посейдона, які широко визнані найбільшими фінансовими установами в судноплавній галузі, полягає в тому, що підприємства повинні щорічно вимірювати свої викиди та публікувати результати із зазначенням ступеня відповідності конкретних заходів стратегічним зобов’язанням щодо поступового скорочення викидів газів. До фінансування проєктів, пов’язаних із вирішенням екологічних проблем, доцільно залучати довгострокові інвестиції шляхом цільового випуску корпоративних зелених облігацій. Універсальна структура екологічних критеріїв сталого розвитку для транспортно-логістичних компаній повинна включати розробку екологічної політики, планів і періодичний перегляд проміжних цілей; створення системи екологічного управління; встановлення строків досягнення цілей відповідно до вимог міжнародних організацій та законодавства держави; зобов’язання використовувати пальне, яке відповідає стандартам, і активну спрямованість на зниження споживання пального; розробку програм модифікації та переобладнання суден; підвищення ефективності експлуатації; впровадження енергоефективних і декарбонізаційних технологій і обладнання; просування зеленого ресайклінгу суден; удосконалення системи очищення баластних вод; підтримку досліджень, фінансування, розробку та впровадження суднових засобів для підвищення енергоефективності суден. Інтеграція екологічних критеріїв у стратегічне управління підприємством допомагає забезпечити баланс між досягненням прибутку та збереженням природи, покращенням життя співробітників та дотриманням високих стандартів корпоративної відповідальності.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

1. European Central Bank: Guide on climate-related and environmental risks (November 2020). Retrieved from http://surl.li/impixa

2. Bank for International Settlements 2020: The green swan. Central banking and financial stability in the age of climate change. Retrieved from https://www.bis.org/publ/othp31.pdf

3. Matos P. (2020). ESG and Responsible Institutional Investing Around the World. A Critical Review. CFA Institute Research Foundation. 82 p. Retrieved from http://surl.li/bigiou

4. Jägerbrand A., Brutemark A., Barthel Svedén J. & Gren I.M. (2019). A review on the environmental impacts of shipping on aquatic and nearshore ecosystems. Science of The Total Environment. 695. DOI: https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2019.133637

5. ESG in transportation: much more than a trend. Asia Shipping. June 30, 2023. Retrieved from https://www.asiashipping.co/en/blog/esg-intransportation-much-more-than-a-trend

6. Gerliand T. (2024). Ecological competence of ship operators in the context of sustainable development. Professional Pedagogics. 1(28). 152–158. DOI: https://doi.org/10.32835/2707-3092.2024.28.152-158

7. United Nations Framework Convention on Climate Change (1992). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_044#Text

8. Transforming our world: The 2030 Agenda for Sustainable Development. Resolution adopted by the UN General Assembly (2015). Retrieved from https://sdgs.un.org/2030agenda

9. Paris Agreement on Climate Change. – UN (2015). Retrieved from https://unfccc.int/process-and-meetings/the-paris-agreement/the-paris-agreement

10. Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine No. 179, March 3, 2021: National Economic Strategy for the period until 2030. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/179-2021-%D0%BF#n25

11. Deloitte Certified Public Accountants Societe: ESG in the Shipping sector (2021). The role of ESG in the evaluation of shipping companies. Retrieved from http://surl.li/tsvdm

12. Maersk Annual Report 2022. Retrieved from http://surl.li/tsvin

13. “K” LINE Group official site. Retrieved from https://www.kline.co.jp/en/index.html

14. Höegh Autoliners official site. Retrieved from https://www.hoeghautoliners.com/biofuel

15. Poseidon Principles “A global framework for responsible ship finance”, April 2023. Retrieved from http://surl.li/tsvdr

16. MOL to Become World's 1st Shipping Company to Issue Blue Bonds. Mitsui O.S.K. Line Group official site. December 15, 2023. Retrieved from https://www.mol.co.jp/en/pr/2023/23150.html
Опубліковано
2024-10-07
Як цитувати
Zhykharieva, V., & Yastrebnyi, V. (2024). ЕКОЛОГІЧНІ КРИТЕРІЇ СТАЛОГО РОЗВИТКУ В СТРАТЕГІЧНОМУ УПРАВЛІННІ ПІДПРИЄМСТВАМИ МОРСЬКОГО ТРАНСПОРТУ. Розвиток транспорту, (3(22), 20-29. https://doi.org/10.33082/td.2024.3-22.02
Розділ
МЕНЕДЖМЕНТ