Усі рукописи, подані до редакції журналу, проходять обов’язкову процедуру наукового рецензування.

На першому етапі рукописи розглядаються редакторами з метою перевірки їх відповідності тематиці журналу, вимогам до оформлення, а також загальним стандартам наукових публікацій. Редакція залишає за собою право відхилити рукопис на цьому етапі у разі його невідповідності профілю журналу або редакційним вимогам.

Після первинного редакційного відбору рукописи передаються на рецензування. У журналі застосовується подвійне сліпе рецензування (double-blind peer review), за якого автори не знають особи рецензентів, а рецензенти — авторів рукопису.

Відбір рецензентів здійснюється редакційною колегією з урахуванням їхньої наукової компетентності, досвіду досліджень у відповідній галузі знань, наявності наукових публікацій за тематикою рукопису та відсутності конфлікту інтересів. До рецензування можуть залучатися члени редакційної колегії та незалежні фахівці з відповідної наукової галузі.

Процедура рецензування спрямована на забезпечення об’єктивної оцінки наукового рівня статті, її актуальності, новизни, наукової та практичної значущості, а також відповідності вимогам журналу. Під час рецензування здійснюється всебічний аналіз змісту рукопису, його структури, методології дослідження, обґрунтованості висновків та якості наукової мови.

Основними критеріями оцінювання рукопису є:

• відповідність тематиці журналу;
• актуальність досліджуваної проблематики;
• наукова новизна та оригінальність результатів;
• обґрунтованість методології та достовірність отриманих результатів;
• логічність структури та аргументованість висновків;
• достатність і актуальність використаних джерел;
• відповідність стандартам академічної доброчесності;
• якість наукового стилю та мови викладу.

За результатами рецензування рецензент подає до редакції письмовий висновок, у якому зазначає оцінку наукової роботи, зауваження та рекомендації щодо можливості її публікації. Рецензент може запропонувати одне з таких рішень:

• рекомендувати до публікації;
• рекомендувати до публікації після доопрацювання;
• відхилити рукопис.

Найпоширенішими причинами для відмови в публікації є:

• неналежна або неправильна структура наукової статті;
• відсутність наукової новизни;
• недостатня кількість актуальних наукових джерел;
• висновки, які не підтверджуються представленими даними чи аргументами;
• низька якість наукового стилю або мови викладу.

Рішення редакції надсилається авторові (авторам). У разі необхідності доопрацювання статті авторові надсилається текст рецензії з відповідними рекомендаціями. Автори мають внести необхідні зміни у визначений редакцією термін та подати доопрацьований варіант рукопису разом із поясненням щодо врахування зауважень рецензента.

Доопрацьований рукопис може бути направлений на повторне рецензування. У разі отримання повторного негативного висновку рукопис відхиляється та не підлягає подальшому розгляду.

Усі етапи рецензування документуються. Остаточне рішення щодо публікації рукопису ухвалює головний редактор або редакційна колегія на підставі рецензій та рекомендацій експертів.

Редакція залишає за собою право не вступати в дискусію з авторами відхилених рукописів.