ЛІНГВІСТИЧНІ ЗАСОБИ МАНІФЕСТАЦІЇ КОМУНІКАТИВНИХ СТРАТЕГІЙ В ПРОМОВАХ Д. ТРАМПА

Анотація

Поняття дискурсу в сучасних лінгвістичних дослідженнях продовжує еволюціонувати, однак воно залишається одним із найбільш активно досліджуваних явищ сучасного мовознавства. Протягом останніх десятиліть спостерігається активізація дискурсивно орієнтованих досліджень, оскільки науковці дедалі більше зосереджують увагу на аналізі функціонування мови в соціальних і комунікативних контекстах. У межах цього підходу політичний дискурс розглядається як складне комунікативне явище, що поєднує мовні, соціальні та культурні виміри та виконує низку комунікативних, інформаційних, ідеологічних і переконувальних функцій.. Дослідження зосереджене на стратегічній організації політичного мовлення та лінгвістичних механізмах передачі політичних смислів. Особливу увагу приділено таким стратегіям, як стратегія підвищення і стратегія зниження, позитивна самопрезентація, негативна репрезентація опонента, аргументативні стратегії та стратегія театральності в політичному дискурсі. У роботі визначено комунікативні тактики, за допомогою яких реалізуються ці стратегії, а також проаналізовано мовні засоби їхнього вираження, зокрема оцінну лексику, метафоричні вислови, риторичні повтори, спрощені синтаксичні конструкції та техніки навішування ярликів. Результати дослідження свідчать, що сучасний американський політичний дискурс характеризується високим рівнем емоційної експресивності, поляризації та перформативності. У промовах і публічних заявах Дональда Трампа стратегії негативної репрезентації опонента часто поєднуються зі стратегіями самопрезентації та драматизації, що сприяє формуванню виразного політичного образу мовця та мобілізації підтримки аудиторії. Такі риторичні практики підсилюють опозиційні рамки та посилюють переконувальний потенціал політичної комунікації. Отримані результати засвідчують, що комунікативні стратегії функціонують як загальний план мовленнєвої поведінки, який відображає когнітивні, прагматичні та соціальні наміри мовця. Натомість комунікативні тактики виступають гнучкими локальними механізмами, що використовуються для досягнення стратегічних цілей у конкретних комунікативних ситуаціях. Проведене дослідження сприяє подальшому розвитку політичної лінгвістики та дискурс-аналізу, пропонуючи важливі спостереження щодо лінгвістичних механізмів формування сучасної політичної комунікації.