КОМУНІКАТИВНІ СТРАТЕГІЇ І ТАКТИКИ ПОБУДОВИ СТАТУСУ ПОЛІТИЧНОГО ЛІДЕРА У ПРОМОВАХ ДОНАЛЬДА ТРАМПА

  • Alevtyna Sheliakina Навчально-науковий інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка https://orcid.org/0000-0002-0067-8773
  • Oksana Torosyan Навчально-науковий інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка https://orcid.org/0000-0001-9160-9871
Ключові слова: політичний дискурс, політичний лідер, комунікативні стратегії (самопрезентації, нападу, формування емоційного настрою адресата, аргументативна, агітаційна), комунікативні тактики, персуазивна функція, ситуація спілкування, комунікативний намір

Анотація

Статтю присвячено лінгвістичному аналізу політичного дискурсу як різновиду інституційної комунікації, у межах якої здійснюється конструювання та легітимація образу політичного лідера. Актуальність дослідження зумовлена зростанням ролі мовленнєвих практик у сучасному політичному просторі, інтенсивним розвитком політичних технологій, розширенням масмедійних каналів комунікації та активним залученням громадян до інтерпретації політичних висловлювань. Встановлено, що політичний дискурс постає важливим чинником формування громадської думки, впливу на електоральну поведінку та визначення стратегічних напрямів розвитку суспільства. Метою статті є аналіз комунікативних стратегій і тактик, що використовуються для формування образу політичного лідера та реалізації персуазивного впливу на адресатну аудиторію. Об’єктом дослідження є політичні промови президента США Дональда Трампа, розглянуті в прагматичному та функціональному аспектах. Предметом аналізу виступають комунікативні стратегії самопрезентації, нападу, формування емоційного настрою адресата, аргументативна й агітаційна стратегії, а також відповідні їм мовленнєві тактики. У статті уточнено роль комунікативної ситуації та комунікативного наміру мовця у виборі стратегій мовного впливу. У результаті дослідження встановлено, що ефективність політичної комунікації залежить від здатності мовця поєднувати інформаційний, аргументативний і емоційний компоненти мовлення, адекватно враховувати параметри комунікативної ситуації та вибудовувати довірчі відносини з аудиторією. З’ясовано, що вибір і поєднання комунікативних стратегій і тактик зумовлюються метою політичного спілкування, конкретною комунікативною ситуацією та типом мовної особистості політичного лідера, що визначає специфіку його риторичної поведінки та способи утвердження владного статусу в дискурсі. Отримані результати поглиблюють розуміння механізмів мовного впливу в політичному дискурсі й можуть бути використані в подальших дослідженнях політичної лінгвістики та теорії комунікації.

Посилання

1. Батринчук З.Р. Комунікативні стратегії і тактики в промовах Джозефа Байдена. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія «Філологія». 2020. № 46, т. 1. С. 30–34. DOI: https://doi.org/10.32841/2409-1154.2020.46-1.7 (дата звернення: 15.12.2025).

2. Горохова І.В., Додар А.В. Комунікативні стратегії у промовах Д. Трампа та К. Гарріс. Молодий вчений. 2024. № 6 (130). С. 59–63. DOI: https://doi.org/10.32839/2304-5809/2024-6-130-20 (дата звернення: 26.12.2025).

3. Ковальова О. Політичний дискурс: сучасні лінгвістичні інтерпретації. Актуальні питання гуманітарних наук. 2020. Вип. 27, т. 2. С. 101–107. DOI: https://doi.org/10.24919/2308-4863.2/27.203531 (дата звернення: 15.12.2025).

4. Мозер М. Комунікативні тактики та стратегії в політичному дискурсі. Філософія та політологія в контексті сучасної культури. 2020. Т. 12, вип. 1 (25). С. 141–146. DOI: https://doi.org/10.15421/352016 (дата звернення: 15.12.2025).

5. Ницполь В. Критичний дискурс-аналіз політичного дискурсу (на матеріалі промови Дж. Байдена). FOLIUM. 2023. Спецвипуск. С. 124–130. DOI: https://doi.org/10.32782/folium/2023.3.18 (дата звернення: 24.12.2025).

6. Alcántara-Plá M. Political discourse, emotions, and polarization: a case study of the President of the Madrid Region. Media and Communication. 2025. Vol. 13. DOI: https://doi.org/10.17645/mac.i497 (дата звернення: 15.12.2025).

7. Ato R.A. Language and power: a critical discourse analysis of political speeches in English. Journal of Asian Multicultural Research for Social Sciences Study. 2025. Vol. 6, No. 3. P. 67–82. DOI: https://doi.org/10.47616/jamrsss.v6i3.651 (дата звернення: 17.12.2025).

8. Rivlin-Angert N., Mor-Lan G. The enemy from within: a study of political delegitimization discourse in Israeli political speech. Computation and Language. 2025. DOI: https://doi.org/10.48550/arXiv.2508.15524 (дата звернення: 15.12.2025).

9. Törnberg P., Chueri J. Elite political discourse has become more toxic in Western countries. Political Science. 2025. DOI: https://doi.org/10.48550/arXiv.2503.22411 (дата звернення: 17.12.2025).

10. The Inaugural Address of President Donald J. Trump. URL: https://au.usembassy.gov/the-inaugural-address/(дата звернення: 15.12.2025).

11. Donald Trump’s immigration address. URL: https://www.politico.com/story/2019/01/08/trump-immigrationspeech-full-text-1088710 (дата звернення: 15.12.2025).

12. Donald Trump’s Address to a Joint Session of Congress. March 4, 2025. URL: https://millercenter.org/the-presidency/presidential-speeches/march-4-2025-address-joint-session-congress (дата звернення: 15.12.2025).

13. U.S. President Donald Trump address to the United Nations General Assembly. September 23, 2025. URL: https://www.astrid-online.it/static/upload/trum/0001/trump-un-23-9-25.pdf (дата звернення: 15.12.2025).
Опубліковано
2026-04-15
Розділ
Статті