КОРЕЛЯЦІЯ ЗАГОЛОВКА І ФОТОГРАФІЇ В АНГЛОМОВНОМУ НОВИННОМУ ТЕКСТІ

Ключові слова: новинний заголовок, фотографія, мультимодальність, кореляція

Анотація

Анотована стаття присвячена вивченню кореляції заголовка та фотографії в англомовному новинному тексті як цілісному мультимодальному комплексі, оскільки у цифровому середовищі саме ці два елементи найчастіше формують перше враження про подію та задають рамку її сприйняття ще до читання основного повідомлення. Актуальність роботи зумовлена трансформаціями медіадискурсу в цифрову епоху, коли новинні повідомлення все частіше виступають поєднанням різних семіотичних ресурсів – вербальних і візуальних, що спільно формують первинне сприйняття події. У статті встановлено типи взаємодії заголовка й фотографії в текстах новин та опис їхніх функцій у конструюванні змісту. Матеріалом дослідження слугують 50 новинних повідомлень, опублікованих на сайті BBC. Теоретичне підґрунтя розвідки становлять положення мультимодального дискурс-аналізу, відповідно до якого значення в медіатексті створюється не лише мовою, а й візуальними засобами та способом їх поєднання. У роботі окреслено функції заголовка (описова, експресивна, директивна) і фотографії (інформативна, емоційна, декоративна), а також показано, що саме їхня взаємодія визначає перше враження адресата, спонукає його до прочитання основного тексту і спрямовує інтерпретацію новини. У результаті аналізу виокремлено основні типи кореляції заголовків та фотографій: доповнювальний (фото уточнює або візуально конкретизує повідомлення заголовка), підсилювальний (зображення емоційно посилює або драматизує смисл заголовка) та контрастивний (візуальний компонент частково або повністю не збігається з акцентом заголовка, створюючи семантичну напругу і стимулюючи звернення до тексту). Зроблено висновок, що заголовок і фотографія у медійному повідомленні функціонують як взаємопов’язані елементи, здатні полегшувати розуміння події та керувати увагою читача через ефекти емоційного впливу та контрасту. Перспективи подальших досліджень убачаються в аналізі взаємодії заголовків з іншими невербальними компонентами (графіки, відео), а також у вивченні перекладацьких трансформацій у відтворенні мультимодальних новин українською мовою.

Посилання

1. Лук’янець Г.Г. Колороніміка англомовного новинного інтернет-дискурсу: когнітивно-риторичний аспект : дис. … канд. філол. наук : 10.02.04. Київ, 2016. 238 с.

2. Макарук Л.Л. Мультимодальність сучасного англомовного масмедійного комунікативного простору : дис. … д-ра філол. наук : 10.02.04. Луцьк, 2019. 635 с.

3. Максимович М. Новинарна фотографія у сучасній журналістиці: види та особливості. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Журналістика. 2021. № 1. С. 7–14. DOI: https://doi.org/10.23939/sjs2021.01.007

4. Міщенко Т.В. Мотиваційний аспект функціонування фразеологічних одиниць в англомовних новинних текстах: когнітивно-риторичний підхід. Південний архів. Філологічні науки. 2021. № 86. С. 70–75. DOI: https://doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2021-86-11

5. Потапенко С.І. Тексти англомовних новин: руйнування жанрового канону? Вісник Львівського університету. Серія «Філологічна». 2019. Вип. 70. С. 64–77. DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vpl.2019.70.9757

6. Пянковська І.В. Концепція та методологія медіадискурсу. Закарпатські філологічні студії. 2022. Вип. 26. Том 1. С. 182–187. DOI: https://doi.org/10.32782/tps2663-4880/2022.26.1.35

7. Скобнікова О.В., Яковенко М.Є. Мультимодальна репрезентація дуального концепту FRIEND/ENEMY на матеріалі кіносаги “Star Wars”. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія : Філологія. 2022. № 57. С. 75–78. DOI: https://doi.org/10.32841/2409-1154.2022.57.19

8. Талавіра Н.М. Еволюція новинного дискурсу: від глашатаїв до блогерів. Закарпатські філологічні студії. 2023. Вип. 30. С. 110–115. DOI: https://doi.org/10.32782/tps2663-4880/2023.30.20

9. Томчаковська Ю.О. Типологічні особливості англомовного медіадискурсу. Закарпатські філологічні студії. 2024. Вип. 37. С. 130–133. DOI: https://doi.org/10.32782/tps2663-4880/2024.37.22

10. Ущина В.А. Лінгвістична модальність у контексті конструювання позиції англомовного суб’єкта дискурсивної діяльності. Наукові праці Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Філологічні науки : збірник наукових праць. Кам’янець-Подільський, 2013. Вип. 32. С. 399–403.

11. Шугаєв А.В., Мальченко М.С. Застосування мультимодальності у PR-комунікації. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія : Філологія. 2023. № 64. С. 166–170. DOI: https://doi.org/10.32782/2409-1154.2023.64.37

12. Aubin Le Quéré M., Matias J.N. When curiosity gaps backfire: effects of headline concreteness on information selection decisions. Scientific Reports. 2025. Vol. 15. 994. DOI: https://doi.org/10.1038/s41598-024-81575-9

13. Cambridge Dictionary. URL: https://dictionary.cambridge.org/ (дата звернення: 15.01.2026)

14. Jewitt C., Bezemer J., & O’Halloran K. Introducing Multimodality. Routledge. 2025. 198 р.

15. Kress G., & Van Leeuwen T. Reading Images: The Grammar of Visual Design. Routledge. 2021. 309 р.

16. Machin D. & Mayr A. How to Do Critical Discourse Analysis. SAGE. 2012. 240 р.

17. Supriya K., Singh, J.P., Kumar G. Identification of clickbait news articles using SBERT and correlation matrix. Social Network Analysis and Mining. 2023. Vol. 13. P. 11–22. DOI: https://doi.org/10.1007/s13278-023-01162-0

18. Szylko-Kwas J. Photography as a statement of journalism – variety of genres. Studia Medioznawcze. 2019. Vol. 20 (1), P. 98–114. DOI: https://doi.org/10.33077/uw.24511617.ms.2019.1.99
Опубліковано
2026-04-15
Розділ
Статті