ДИСКУРСИВНА ВЗАЄМОДІЯ МЕТАФОРИ І МЕТОНІМІЇ В АНГЛОМОВНИХ НОВИННИХ СТАТТЯХ

Анотація

Статтю присвячено вивченню дискурсивної взаємодії між метафорою і метонімією в сучасних англійських новинних текстах. Аналіз функціювання цих тропів базується на інтегративному підході, який розглядає метафору і метонімію не як окремі риторичні засоби, а як взаємозалежні процеси, що діють у новинах. У дослідженні також розглянуто явище метафтонімії, в основі якого лежить метафоричне проєктування елементів сфери-джерела на елементи сфери-цілі. При цьому елементи однієї зі сфер мають метонімічне розширення, тобто потребують метонімічного розвитку поняття або мають метонімічну основу. Емпіричний матеріал дослідження становлять заголовки та вступні абзаци з новинних видань, що висвітлюють політичні, соціальні та економічні події. Було визначено та проаналізовано певні метафоричні та метонімічні моделі. До них належали метоніми, що передбачають використання власних імен особи для позначення інституції, місця для позначення уряду та події для позначення результату. Метафоричні моделі включали такі патерни, як «політика – це гра», «політична криза – це катастрофа», «керування – це контроль». Результати дослідження показують, що метонімія, як правило, слугує для створення референтної основи та призначення суб’єкта, що дозволяє представляти складні інституційні установи та процеси в стислому вигляді. У свою чергу метафора відображає оціночне та інтерпретаційне фреймування, в якому емоційно та культурно релевантні вихідні домени проєктуються на абстрактні політичні реалії. Проведене дослідження демонструє, що значення в новинному дискурсі зазвичай є результатом взаємодії метафори та метонімії. У більшості випадків метонімія забезпечує дискурсивну основу, на якій будується метафорична оцінка. Це призводить до ущільненої метафоричної репрезентації подій, яка впливає на аудиторію, створюючи відчуття відповідальності, нагальності та легітимності. У статті акцентується увага на тому, що взаємодія метафори та метонімії виконує важливі дискурсивні функції, а саме ідеологічну та переконливу. Проаналізовані новинні статті демонструють, як ці механізми структурують представлення та оцінювання подій, починаючи із заголовків. Дослідження сприяє кращому розумінню образної мови в медійних текстах і підкреслює важливість інтегрованих аналітичних підходів у сучасному дискурс-аналізі.