ГЕНДЕРНА ЗУМОВЛЕНІСТЬ НОВИННОГО ТЕКСТОПОРОДЖЕННЯ

Анотація

Стаття присвячена дослідженню гендерної специфіки мовної реалізації категорій інформативності та експресивності в англомовному новинному дискурсі на матеріалі британських виданнях The Guardian та The Observer за період 2022–2025 років. Мета роботи полягає у виявленні та систематизації лінгвостилістичних особливостей текстопородження, зумовлених статтю автора, у межах сучасного медійного простору Великої Британії. Категорія інформативності в маскулінному та фемінному дискурсах реалізується через принципово різні структурно-семантичні моделі. Автори-чоловіки переважно дотримуються «усіченої схеми» новинного тексту за Т. ван Дейком, де інформаційні блоки (Заголовок, Вступ, Головна подія, Наслідки) розташовані в жорсткій логічній послідовності. Для маскулінного письма характерна орієнтація на глобалізацію, абстрагування та оперування прецизійною інформацією (дати, цифри, посилання на офіційних осіб). Натомість тексти авторок відзначаються структурною варіативністю: блоки «Тло» та «Історія» часто опускаються або інтегруються в інші частини тексту, що зміщує акцент із сухої констатації фактів на емоційну інтенцію. Жінки-журналістки активно використовують стратегію «ефекту присутності», залучаючи читача до співпереживання через детальні описи внутрішнього стану свідків подій, використання прямої мови та розповіді від першої особи. Експресивність у фемінних текстах базується на антропоцентричних асоціаціях, емпатії та використанні оцінних прикметників у найвищому ступені порівняння. У свою чергу, автори-чоловіки демонструють вищий рівень лінгвокреативної компетенції, залучаючи ширший арсенал стилістичних засобів (метафори, антитези, ланцюги риторичних запитань) для раціоналізації емоційного фону та підкреслення таких рис, як мужність і самовідданість учасників подій. Доведено, що гендерна диференціація зумовлює відмінності в архітектоніці новин: якщо чоловіки виступають у ролі «аналітиків-глобалістів», що розглядають проблему в масштабах нації чи людства, то жінки постають «емпатичними хронікерами», які проецюють події на рівень мікросоціуму чи окремої особистості. Обґрунтовано, що такі відмінності детерміновані психологічними особливостями сприйняття дійсності та типом асоціативного мислення (антропоцентричне у жінок проти артефактного у чоловіків). Результати дослідження поглиблюють розуміння ролі гендерного чинника в сучасній комунікативній лінгвістиці та відкривають перспективи для подальших порівняльних студій новинного дискурсу в різних лінгвокультурах.