СОЦІОКУЛЬТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПЕСТЛИВИХ ЗВЕРТАНЬ (KOSENAMEN) У НІМЕЦЬКОМОВНОМУ ПРОСТОРІ

Анотація

У статті досліджено соціокультурні особливості функціонування пестливих звертань (Kosenamen) як однієї з форм звертань у німецькомовному просторі. Звертання як лінгвістична категорія розглядаються як важливий елемент комунікації та мовного етикету, що відображає соціальні відносини між учасниками комунікативного акту, їхній статус, ступінь близькості та культурно зумовлені норми мовної поведінки. Особливу увагу приділено пестливим звертанням (Kosenamen) як маркерам емоційної прихильності та інтимності, які репрезентують національно-культурну специфіку німецької мовної спільноти. У статті використано класифікацію пестливих звертань, запропоновану Д. Нюблінгом, відповідно до якої виокремлюються звертання-прізвиська (Übernamen), модифікації особових імен і прізвищ (Namenmodifikationen) та індивідуальні новоутворення (Neuschöpfungen). Межі між зазначеними типами є динамічними та залежать від комунікативного контексту. Проаналізовано особливості вживання Kosenamen у сімейному, партнерському, професійному та медійному дискурсах, а також у письмовій і цифровій комунікації. Установлено, що добір пестливих звертань у німецькомовному просторі зумовлений віковими, регіональними та соціальними чинниками й зазнає змін під впливом глобалізації та цифровізації. На основі сучасних соціолінгвістичних і статистичних досліджень, оприлюднених у вільному доступі у мережі Інтернет, простежено співіснування традиційних німецьких форм звертань із новими, інтернаціоналізованими моделями, характерними для онлайн-дискурсу. Так, традиційні форми Schatz, Hase, Maus, Bär зберігають стабільність, тоді як глобалізація та англомовний медіадискурс сприяють поширенню таких запозичень, як-от Baby, Babe. Зроблено висновок, що пестливі звертання є динамічним соціокультурним феноменом, який відображає взаємодію мовної системи, емоційної експресії та соціальних трансформацій.