ДО ПИТАННЯ ЛЕКСИЧНОЇ КРЕАТИВНОСТІ В АНГЛОМОВНІЙ ЧІК-ЛІТ
Анотація
Статтю присвячено проблемі лексичної креативності в англомовній чік-літ – популярному літературному жанрі кінця ХХ – початку ХХІ ст., що вирізняється легкою гумористичною та конфесійною манерою оповіді. На відміну від жанрів, у яких неологізми виконують переважно номінативну функцію (наукова фантастика, фентезі, дитяча література), чік-літ майже не потребує позначення нових об’єктів чи реалій. Водночас у ньому спостерігається інтенсивне продукування лексичних новотворів, що зумовлює необхідність їх системного лінгвістичного аналізу. Дослідження ґрунтується на якісному, дискурсивному підході та спирається на сучасні теорії лінгвістичної креативності. У роботі використано модель 4Р (особистість, процес, продукт, середовище), а також новітні концепції креативного континууму, що розрізняють фіксовану, розширену та ідіосинкратичну креативність. Основну увагу зосереджено на формальних неологічних процедурах: деривації, словоскладанні, блендингу та конверсії, а також на способах їх функціонування у межах жанрово зумовлених комунікативних ситуацій. Показано, що неологізми в англомовній чік-літ рідко спрямовані на називання нових понять. Натомість вони виконують фасилітативні функції, беручи участь у конструюванні мовленнєвого портрета персонажів, посиленні гумору й іронії, моделюванні соціальних ролей та міжособистісних стосунків. Обґрунтовано, що формальна інноваційність сама по собі не гарантує комунікативної ефективності неологізму. Його стилістичний потенціал визначається жанровими очікуваннями, контекстуальною доречністю та рецептивними настановами читача, зокрема сприйманою екстравагантністю. Отримані результати розширюють уявлення про лексичну креативність як градуйоване явище та засвідчують продуктивність англомовної чік-літ як об’єкта лінгвістичних досліджень. Окреслено перспективи подальших студій, пов’язаних з аналізом смислової (метафоричної, метонімічної) креативності неологізмів та її взаємодії з формальною інноваційністю в художньому дискурсі.
Посилання
2. Bergs A. Learn the rules like a pro, so you can break them like an artist (Picasso): Linguistic aberrancy from a constructional perspective. Zeitschrift für Anglistik und Amerikanistik. 2018. № 66(3). P. 277–293.
3. Cameron L. Metaphor in prosaic and poetic creativity. Creativity in language and literature: The state of the art. N.Y.: Palgrave Macmillan, 2011. P. 68–82.
4. Carter R. Language and creativity: The art of common talk. London & New York: Routledge, 2016. 288 p.
5. Cheyne R. Created languages in science fiction. Science Fiction Studies. 2008. № 35(3). P. 386–403.
6. Chomsky N. Current issues in linguistic theory (Ianua Linguarum/Series Minor 38). The Hague: Mouton, 1975. 120 p.
7. Domingués C. Neologisms and Estrangement in a Corpus of Science Fiction. New Frontiers in Textual Data Analysis. Springer, 2022. P. 119–133.
8. Eitelmann M., Haumann D. (Eds.). Extravagant Morphology. Amsterdam: John Benjamins, 2022. 264 p.
9. Fielding H. Bridget Jones: Mad about the Boy. London: Vintage, 2014. 400 p.
10. Goldberg A.E. Explain me this: Creativity, competition, and the partial productivity of constructions. Princeton, NJ: Princeton University Press, 2019. 195 p.
11. Haspelmath M. Why is grammaticalization irreversible? Linguistics. 1999. № 37 (364). P. 1043–1068.
12. Hoffmann T. Creativity and construction grammar. Cognitive and psychological issues. Zeitschrift für Anglistik und Amerikanistik. 2018. № 66(3). P. 259–276.
13. Hoffmann T. Speakers are creative, within limits: A response to Peter Uhrig. Cognitive Semiotics. 2020. № 13(1). P. 1–7.
14. Hulcký L. Comparative Analysis of Neologisms in Selected Fantasy Novels of J.K. Rowling and Christopher Paolini. Twenty-First Century Perspectives on Text Analysis. 2021. P. 29–42.
15. Kaufman J., Stenberg R. (Eds.). The Cambridge handbook of creativity. Cambridge: Cambridge University Press, 2010. 778 p.
16. Koliopoulou M., Walker J. Exploring creativity and extravagance: The case of double suffixation in English. Languages. 2024. № 9(88). URL: pdf-libre.pdf. Accessed on 25 July 2025.
17. Le Guin U. Rocannon’s World. London: Gollancz, 1974. 160 p.
18. Lensch A. Diggers-out, leaf clearer-uppers and stayer-onner-for-nowers. On creativity and extravagance in English -er nominalisations. Extravagant Morphology: Studies in Rule-Bending, Pattern-Extending and Theory-Challenging Morphology. Amsterdam: John Benjamins, 2022. P. 73–100.
19. Lombardo S., Kvålshaugen R. Constraint-shattering practices and creative action in organizations. Organization Studies. 2014. № 35(4). P. 587–611.
20. Maybin J., Swann J. The art of English: Everyday creativity. Basingstoke: Palgrave Macmillan, 2006. 480 p.
21. Norde M., Trousdale G. Creativity, paradigms and morphological constructions: evidence from Dutch pseudoparticiples. Linguistics. 2024. № 9. P. 1–35.
22. Orwell G. Nineteen Eighty-Four. London: Penguin, 2021. 368 p.
23. Poix C. Neology in children’s literature: A typology of occasionalisms. Lexis. 2018. № 12. URL: http://journals.openedition.org.lexis/2111. Accessed 29 May 2025.
24. Rhodes M. An analysis of creativity. The Phi Delta Kappan. 1961. № 42(7). P. 305–310.
25. Runco M.A. Education for creative potential. Scandinavian Journal of Education. 2003. № 47. P. 317–334.
26. Sampson G. Two ideas of creativity. Evidence. Experiment and argument in linguistics and philosophy of language. Bern: Peter Lang, 2016. P. 15–26.
27. Simonton K. Creativity and psychopathology: The tenacious mad genius controversy updated. Current Opinion in Behavioural Sciences. 2019. № 27. P. 17–21.
28. Tan B.T. Unpacking Creativity for Language Teaching. London/New York: Routledge, 2022. 219 p.
29. Uhrig P. Creative intentions: The fine line between “creative” and “wrong”. Cognitive Semiotics. 2020. № 13(1). P. 1–19.
30. Yarros R. Onyx Storm. London: Penguin, 2025. 544 p.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
