МАНІПУЛЯТИВНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ХЕЙТУ У СУЧАСНІЙ КОМУНІКАЦІЇ (НА МАТЕРІАЛІ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ)
Анотація
Статтю присвячено системному лінгвістичному аналізу хейту як ефективного засобу маніпулятивного впливу у сучасному комунікативному німецькомовному просторі. Дослідження фокусується на матеріалі німецькомовного медійного дискурсу та комунікації у соціальних мережах, що дає змогу простежити функціонування хейт-мовлення в умовах публічної та напівпублічної взаємодії. У роботі охарактеризовано основні теоретичні підходи до вивчення хейту, зокрема в межах критичного дискурс-аналізу, прагматики та теорії мовленнєвих актів. Основну увагу зосереджено на виявленні лексико-стилістичних засобів реалізації хейту, серед яких – пейоративна лексика, узагальнювальні ярлики, дегуманізуючі та воєнні метафори, інтенсифікатори оцінки, імперативні конструкції, риторичні запитання та іронічно-саркастичні висловлювання. У роботі досліджено прагматичний вимір маніпулятивного впливу хейту, який реалізується через зовнішні та імпліцитні смисли. Установлено, що хейт-висловлювання виконують не лише експресивну, а і стратегічну функцію, спрямовану на керування сприйняттям адресата, легітимацію соціального виключення та нормалізацію агресії в публічному дискурсі. У статті окремо проаналізовано дискурсивні умови поширення хейт-мовлення в німецькомовному публічному просторі, зокрема роль медіа та цифрових платформ у відтворенні й підсиленні маніпулятивних смислів. Показано, що хейт функціонує не як поодиноке мовне порушення, а як повторювана комунікативна практика, яка вбудовується в ширші ідеологічні наративи та сприяє формуванню стійких негативних установок щодо окремих соціальних груп. У цьому контексті хейт-мовлення розглядається як елемент стратегічної комунікації, що поєднує емоційний вплив із когнітивним спрощенням реальності. Хейт постає як дієвий інструмент маніпуляції колективною свідомістю, що зумовлює актуальність його лінгвістичного осмислення в межах сучасних досліджень медійного та цифрового дискурсу. Отримані результати мають теоретичне й практичне значення для подальших досліджень маніпулятивних стратегій у медійному та цифровому дискурсі, а також для розвитку критичного аналізу мовних практик сучасної комунікації.
Посилання
2. Fairclough N. Critical discourse analysis: the critical study of language. London : Longman, 1995. 265 p.
3. van Dijk T.A. Ideology: a multidisciplinary approach. London : Sage, 1998. 384 p.
4. van Dijk T.A. Discourse and manipulation. Discourse & Society. 2006. Vol. 17, No. 3. P. 359–383. DOI: https://doi.org/10.1177/0957926506060250
5. Reisigl M., Wodak R. Discourse and discrimination: rhetorics of racism and antisemitism. London; New York : Routledge, 2001. 294 p.
6. Wodak R. The politics of fear: what right-wing populist discourses mean. London : Sage, 2015. 256 p. DOI: https://doi.org/10.4135/9781446270073
7. Culpeper J. Impoliteness: using language to cause offence. Cambridge : Cambridge University Press, 2011. 292 p.
8. Meibauer J. Lying at the semantics–pragmatics interface. Berlin; Boston : De Gruyter, 2014. 298 p.
9. Benkler Y., Faris R., Roberts H. Network propaganda: manipulation, disinformation, and radicalization in American politics. Oxford : Oxford University Press, 2018. 472 p. DOI: https://doi.org/10.1093/oso/9780190923624.001.0001
10. Hofmann A. Themenblätter im Unterricht, Nr. 118: Hate Speech – GMF im Netz. Bonn : Zentrum für politische Bildung, 2022. URL: https://www.bpb.de/system/files/dokument_pdf/5662_tb118_hate-speech_online.pdf (дата звернення: 09.01.2026).
11. Krämer B. Populist online practices: the function of emotional language in political communication. Information, Communication & Society. 2017. Vol. 20, No. 9. P. 1293–1309. DOI: https://doi.org/10.1080/1369118X.2017.1328520
12. Müller J.-W. What is populism? Philadelphia : University of Pennsylvania Press, 2016. 176 p. DOI: https://doi.org/10.23860/MGDR-2017-02-02-07


